• Пошук по сайту
  • Пошук по документах
back

Стара версія сайту

Хмільник - місто часу: погляд із минулого

eye

176

22.09.2022 09:27

RSS

Мій рідний Хмільник...

Затишне містечко, огорнуте лісами. Чудові куточки природи, створені руками людей, зимові сади, сквери, розкішний парк у центрі міста радують око мешканців та усіх, хто вирішив тут зупинитися. Для кожного з нас – це

надійний прихисток у бурхливому океані неспокійного, тривожного сьогоднішнього життя. Історія міста переповнена багатьма славними іменами та подіями.

 

Початок відліку - 1362 рік. Перша письмова згадка про Хмільник, яку ставлять під сумнів дані археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України. Проведені дослідження на території Хмільника свідчать про набагато ранішу дату його заснування.

Сьогодні статус Хмільницької міської територіальної громади – заслуга багатьох поколінь хмільничан, які довели своє вміння сміливо мріяти, наполегливо працювати і досягати успіху.

Багато цікавих книг, статей, віршів написано про давнє історичне минуле Хмільника. Спасибі творцям, що не дають загубитися історії рідного краю.

Пропоную невеличкий екскурс в минуле…

Гортаючи старі підшивки газет, із захопленням читаємо, чим жило наше місто у колишні післявоєнні часи.

Так, зі статті „Завтра - в школу” дізнаємося, що „школярі старших класів своїми руками виконали чимало столярних, теслярних, слюсарних та інших робіт щодо ремонту школи”.

Ознайомившись із газетною інформацією під назвою „Сучасне майбутнє курорту”, зустрічаємо важливі рядки: „Особливе місце серед цілющих джерел України належить радоновим водам Хмільницьких джерел, відкритим у 1934 році. Хмільницьке джерело за багатством свого хімічного складу є досі єдиним на Україні. У 1954 році проведена перша, а у 1958 році – друга науково-практична конференція вчених, лікарів”.

У рубриці «Будівництво” є стаття „Про благоустрій нашого міста”, у якій містяни переймаються наступними проблемами: „Заплановано освітити вулиці І. Богуна, Кірова, Таращанську. Головна увага, як завжди, звертається на поліпшення санітарного стану міста. Але це залежить від самого населення, в якому стані утримуються їх двори і прилеглі до них ділянки”.

В окремих статтях називаються прізвища тих господарів, „біля подвір’я яких лежить сміття”. І такий підхід до вирішення проблеми нікого не шокує.

„У цьому році (1958 р.) буде закладено новий великий парк площею понад 12 га”.

Із „Хроніки культурного життя” дізнаємося, що у той час наші матусі чи бабусі й дідусі могли „проглянути на сцені районного Будинку культури комедію на три дії „Зоряні ночі” в постановці Бердичівського Державного драматичного театру. Глядачі гаряче аплодували артистам, які вдруге завітали до нашого міста”. Варто згадати і наш місцевий театр, який працював під керівництвом Тамари Кіндратівни Миронової, виставами якого захоплювалися хмільничани.

Головний лікар Хмільницької водолікарні Г. Но-віцький повідомив хмільничанам: „У Хмільнику буде великий курорт”. „На початку січня в Києві відбулася наукова конференція в Академії Наук УРСР з питань використання природних лікувальних ресурсів України, яка прийняла рішення про будівництво першого на Україні радіоактивного курорту в Хмільнику”.

А з рубрики „На сесії міської ради” (1958р.) - „Щоб кращим було наше місто” дізнаємось, що на два метри розширено центральну вулицю. У минулому році зданий в експлуатацію Будинок культури” (не теперішній). Дається оцінка роботі чотирьох постійних комісій (по благоустрою, фінансово-торговельна, культосвітня та охорони здоров’я). Називаються прізвища депутатів, які працювали найкраще, а також і ті, хто „ зовсім забув про виявлене йому високе довір’я, не були присутніми на засіданнях виконкому та не відвідували сесій”. Окремі депутати відзначили, що немає торговельних точок на околицях міста; вони сконцентровані в центрі”.

Занурюєшся у цікаві факти того часу і розумієш, як швидко плине час…

Ось уже 1968 рік.

Місто живе, росте, збагачується новими здобутками.

І знову знайоме прізвище: на шпальтах місцевої газети Г.Новіцький пише: „Сьогодні минає 30 років із дня заснування водолікарні”. „Перспективи міста-курорту”: „За пройдений 30-річний період Хмільник незрівнянно виріс як промислове місто і як курорт. Тут функціонує п’ять здравниць: військовий санаторій «Хмільник», профспілковий санаторій, обласна бальнеологічна лікарня, ревматологічна лікарня залізничників, водолікарня „Радон” облспоживспілки, які щоденно обслуговують в середньому 2150 хворих”.

Гордимося тим, що „Хмільницька музична школа вважається однією з кращих в області. В кінці травня 1968 р. відбувся перший випуск учнів класу баяна і духових інструментів”. „У цьому році в її учбових класах навчатиметься понад 200 учнів”, - пише директор музичної школи В. Шлікер.

Живе своїм спортивним життям стадіон. „Розпочався фінал першості області з футболу команд-переможниць зон ІІ-ї групи. У фіналі беруть участь футболісти Мур.Куриловець, Немирова, Тростянця та Хмільника”.

Приємно здивувала постійна комісія охорони здоров’я Хмільницької міськради, яка „вирішила провести свято квітів. На свято запрошуються любителі-квіткарі та всі бажаючі. Преміювання переможців – 150 карбованців”.

„Великим попитом серед хмільничан користуються торти „Подарочний” та «Бісквітно-кремовий», виготовлені кондитерами Хмільницького хлібзаводу. Щоденно вони вироблять по 140-150 тортів при завданні 120”.

,,Будується елеватор, який вступить в дію у 1969 році”.

„В гостях у хмільничан побувала делегація активісток по роботі серед жінок з Келецького воєводства Польської Народної Республіки. Гості відвідали швейну фабрику та хмільницькі здравниці”.

Ось чим жив і дихав Хмільник майже сімдесят років тому.

За цей період прожило життя ціле покоління! Хтось, можливо, упізнає в цих рядках себе, а хтось змахне сльозинку ностальгії за періодом упевненості в завтрашньому дні, а хтось, в основному молодь, не зрозуміє багатьох речей…

„Популярність міста Хмільника зростає. З кожним роком воно стає кращим, впорядкованішим. Привітнішими стають і його люди” – читаємо статтю „Красивішає райцентр”. „Сьогодні його називають здравницею із заслуженою славою. Тут одержують лікування 2950 осіб і ще 1700 лікуються по курсівках. Паралельно із розвитком санаторно-курортної зони у місті розширюється і промислова. У Хмільнику працює 4 будівельно-монтажних організації, 2 автотранспортних підприємства, закінчується реконструкція цехів бавовняної прядильно-ткацької фабрики, заводу продтоварів та хлібокомбінату. У 1979-1980 рр. планується побудувати два 100-квартирних, три 70-квартирних, два 72-квартирних дев’ятиповерхових будинки, два 40-квартирних та один – 55-квартирний будинки, а також три гуртожитки на 100 чоловік кожний”.

Багато є таких речей з історії Хмільника, про які ми не здогадуємося, не знаємо і не зможемо прочитати з книг.

Так, наприклад, у 80-ті роки:

- Хмільник 6 разів поспіль посідав І-ІІ місце із благоустрою у Вінницькій області;

- 130 вулиць будувалися із твердим покриттям;

- вулиця Столярчука була побудована за 3 місяці на місці старих хатинок;

- асфальтування вулиць проводилося тільки після того, як були проведені вода, газ;

- у місті не було каналізації, очисні споруди будувалися у 1975-1976 роках;

- на клумбах висаджувалися квіти, таким чином місто потопало у трояндах;

- при активному будівництві житла до 1990 р. на квартирному обліку стояло вже 1000 хмільничан.

Непросто на ті часи було зводити Будинок культури та діставати для нього будівельні матеріали, будівництвом якого опікувався міський голова О.І. Ткаленкою.

Цікаво дізнатися, що скульптуру дівчини, що стоїть при в’їзді у Хмільник і є його символом, творив немісцевий скульптор, а натурницею була його дівчина, яка погодилась на те тільки через палке кохання.

Місто, що має значний соціально-економічний і духовний потенціал, необхідний природний і людський ресурс та великі плани на майбутнє - мій ХМІЛЬНИК!

Ніхто не передбачав, що теперішнє покоління застане підступна війна.

Скільки випробувань ще на твоєму шляху в цей непростий для тебе час, коли ти губиш на війні найкращих своїх синів!?

Але віримо, що все буде Україна!

Закінчиться війна, і нове покоління хмільничан продовжить розбудовувати Хмільник.

Тож недаремно кажуть: „Перед минулим здіймімо капелюха, перед майбутнім засукаймо рукави”.

Руслана ПОЛІЩУЧЕНКО, начальник архівного відділу міської ради

Назад до розділу