«Дай Боже, нам любити Україну понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити її, втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі» - слова В’ячеслава Чорновола актуальні сьогодні, як ніколи.

Особистість, громадський діяч, критик, публіцист. Він свідомо знехтував тими своїми талантами, які могли б стати корисними в тоталітарній державі, заради боротьби за суверенність свого народу.

Вже саме походження В’ячеслава Чорновола пророкувало йому непросту долю. Народився на Шевченковій землі, зростав у інтелігентній, вчительській сім’ї, де значне місце надавали історичній пам’яті та національним обов’язкам. Від батька успадкував козацьку кров. Мати походила з славетного роду меценатів Терещинків. Сім’я у радянські часи зазнавала переслідувань від більшовицького режиму, 1937 року було заарештованого рідного дядька, який так і не повернувся з ув’язнення.

Талановитий юнак обрав фах журналіста, де пріоритетом є слово, важливість донести правду до людей (тогочасні реалії зводили це право до грані нереального). Під час навчання у Київському університеті політизується його думка, формуються переконання, загострюється почуття справедливості. Саме під час випускного вечора в університеті В’ячеслав на Володимирській гірці дав клятву, що все життя буде боротися за Україну.

Маючи непересічні здібності, В’ячеслав Чорновіл міг побудувати кар’єру, стати успішним науковцем, але він обрав інший шлях: шлях мученика, борця за волю, демократію України. Фактично він став початком відродження українства у другій половині ХХ століття.

В’ячеслав Чорновіл - журналіст, який пішов проти злочинної комуністичної системи і політик, який своєю діяльністю наближав створення незалежної держави. Активний учасник національного руху «шістдесятників» та правозахисного руху в СРСР. В 1966 р. видав збірку «Правосуддя чи рецедиви терору», а в 1967 р. підготував збірку документів «Лихо з розуму» про засудження дисидентів. В 1970 р. В. Чорновіл розпочав у Львові нелегальне видання журналу «Український вісник», який став трибуною дисидентського руху в Україні. З 1979 року – член Української Гельсінської Групи.

Перебував в ув’язненні: 1967-1969рр., 1972-1979рр., 1980-1985рр. За організацію масових актів громадянської непокори його називали «табірним генералом». Мордовські заслання не зламали борця, а загартували дух, зміцнили характер, утвердили переконання та цілі. КГБісти називали Чорновола «Невгамовним» за організації акцій протестів, голодувань за статус політв’язня.

З приходом «Перебудови» настрої змінюються, стає зрозумілим те, що «тоталітарний чобіт» розвалюється. В цей час діяльність Чорновола досягає апогею. Створення Української Гельсінської спілки ознаменувало кінець монополії Компартії. 7 липня 1988 50-тисячний мітинг у Львові сколихнув всю Україну, став початком демократичних змін. Так почали підніматися люди всієї країни. На кожній демонстрації був присутній В’ячеслав Чорновіл – найавторитетніший український політик, який палко промовляв до кожного громадянина.У 1987 р. відновив видання «Українського вісника» та сприяв створенню Української ініціативної групи за звільнення в’язнів.У березні

1990 р. обраний депутатом Верховної Ради України і Львівської обласної ради.

З грудня 1992 р. по 1999 р. – голова Народного Руху України. У 1991р. – кандидат у Президенти України від Руху, одержав кожний четвертий голос в Україні. У 1998 р. В.Чорновіл втретє обраний народним депутатом України.

В’ячеслав Чорновіл – першопрохідець відновлення української незалежності. Адже, саме він як дисидент, редактор підпільного впливового журналу «Український вісник», лідер національно-демократичного руху 90-х заклав підвалини, а потім укріпив фундамент своєю зрілою політичною стратегією розбудови держави. Він зумів дати правильний орієнтир в усьому: внутрішня політика, включаючи питання Криму, Сходу, культура та освіта, незалежна журналістика, національна безпека, розбудова армії та ринкової економіки. Зробив великий внесок у розбудову проєвропейської зовнішньополітичної стратегії України. Був природженим вождем, яскравим громадським діячем, лідером і натхненником однієї з найпотужніших політичних партій, мислителем, ідейний спадок якого залишається актуальним і нині. В’ячеслав Чорновіл увійшов в історію України як символ української національної ідеї. Він – ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення Незалежності України.

В. Чорновіл – лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, учасник багатьох міжнародних конференцій, конгресів, семінарів, член Української всесвітньої координаційної ради, член парламентської Асамблеї Ради Європи, нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (1997р.), присвоєно звання Героя України (2000р.) за визначний особистий внесок у національне відродження України, послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, активну громадську і політичну діяльність.

Видатний політик загинув у автокатастрофі 25 березня 1999р.

В’ячеслав Чорновіл залишається символом сучасного національно-визвольного руху. В поглядах він переріс епоху, а його життєвим кредо були слова із народної пісні «Краще раз злетіти соколом в небо, аніж вічно жити в ярмі». І хоча В’ячеслав Максимович не став офіційно лідером держави, він став її Героєм і відіграв доленосну роль у нашій історії. Про нього справедливо згадують як про людину, яка пробудила країну. І вдихнула у неї Незалежність.

В’ячеслав Чорновіл – людина, яка пробудила Україну. Тому вважаємо, що у нашому місті має бути вулиця, названа на честь В’ячеслава Чорновола.

А ви підтримуєте таку пропозицію?! – запрошуємо до обговорення.

Жителі громади можуть подавати свої пропозиції по 30 грудня 2022 року включно за адресою: 22000, вул. Столярчука,10, м.Хмільник, Хмільницький район, Вінницька область або на електронну адресу rada@ekhmilnyk.gov.ua або через старостинський округ.

Пропозиції та зауваження подаються у письмовій формі або надсилаються електронною поштою. У темі електронного листа просимо зазначити «Перейменування вулиць».

Пропозиції мають містити обґрунтування та контакти ініціативної групи. Якщо проводилися збори громадян, то до інформації додаються протоколи зборів жителів вулиць/провулків.

Анонімні пропозиції (зауваження) не реєструються і не розглядаються.

Консультації надає управління містобудування та архітектури міської ради за телефоном (04338) 2-70-12.

Ваша думка важлива!

Проявіть активність!

***За цим посиланням можна завантажити перелік вулиць і провулків у місті Хмільник, щодо яких триває громадське обговорення.

А тут - пропозиції щодо нових назв вулиць по селах громади 

Майя Бєляєва, директор КЗ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Хмільницької міської ради»