За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я щорічно 30 травня відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії.
Основна мета заходу - привернення уваги громадськості до цих важливих проблем.
Ця проблема актуальна як ніколи, про що свідчить невпинний ріст кількості пацієнтів із цими захворюваннями у світі. За статистикою, алергією страждає кожен п`ятий житель нашої планети. За останні 30 років алергічні хвороби, зокрема бронхіальна астма, стали найшвидшими захворюваннями, що розповсюджувалися, у всьому світі.
Фактори ризику поширення алергії і астми:
- куріння (активне і пасивне), особливо в дитячому віці і під час вагітності;
- прийом медикаментів, вплив хімічних речовин і вживання алергенних продуктів харчування під час вагітності;
- неконтрольований прийом гормональних контрацептивів і антибіотиків;
- переважання в харчуванні продуктів з синтетичними добавками;
- стреси і несприятливі фактори навколишнього середовища.
Які алергени переважають в Україні?
- Україна є частиною світової тенденції – як і в Європі, до 30 % українців, як вважається, є чутливими до сезонних алергічних чинників. Це, насамперед, пилок рослин та спори грибів. Якщо ви хоч раз чули слово «амброзія» та знаєте, чому потрібно боятися цієї рослини, то, вочевидь, також знайомі з проблемою алергії до пилку. Ще, щонайменше чверть хворих з алергією, є чутливими до домашніх цілорічних факторів – кліщів, домашнього пилу, алергенів домашніх тварин, включаючи тарганів.
У чому небезпека алергенів? Адже окрім алергії вони можуть бути причиною інших захворювань?
- Чимало алергенів, як сезонних, так і цілорічних, провокують і розвиток астматичних симптомів. Втім, причинами появи астматичних симптомів можуть стати й забруднене повітря, і тютюновий дим, і стрес.
Масштабні опитування в різних регіонах світу показали, що у 51-59% хворих перебіг бронхіальної астми не вдається контролювати навіть при використанні стандартних протиастматичних препаратів. Основна мета лікування бронхіальної астми - поліпшення якості життя пацієнта за рахунок зменшення кількості і тяжкості загострень, підтримки нормального рівня фізичної активності, тому досягнення загального контролю над астмою є головною метою в лікуванні хворих.
Ось кілька порад:
• уникайте харчових продуктів і лікарських речовин, що викликають у вас алергію;
• не тримайте в будинку тварин; алергени тварин виявляються в приміщенні ще протягом 6 місяців;
• уникайте речей, здатних накопичувати пил: килими, старі книги, м'які меблі; всі речі, від яких не можна позбутися, повинні бути накриті чохлами;
• використовуйте меблі, які можна витирати (дерев'яну, пластикову, вінілову або шкіряну);
• періть всю постільну білизну (підковдри, простирадла, наволочки) в гарячій воді (вище 60 ° С) не рідше 1 разу на 2 тижні;
• вологе прибирання в будинку повинна проводитися щодня;
• під час прибирання хворому на бронхіальну астму краще знаходиться в іншому приміщенні або на вулиці;
• використовуйте витяжку над газовою пічкою в період приготування їжі;
• уникайте контакту з сигаретним димом і лакофарбовими виробами;
• в період цвітіння рослин, що викликають у Вас алергію, рекомендується тимчасово змінити регіон перебування.
Первинна профілактика астми у дітей.
Найбільш частою формою астми у дітей є атопічна астма, яка безпосередньо пов'язана з іншими формами алергії. При цьому в розвитку алергії у дітей основну роль грає неправильне харчування, особливо, перші роки життя. Профілактичні заходи астми (і алергії) у дітей включають:
• грудне вигодовування новонароджених і дітей першого року життя;
• роль грудного вигодовування, як заходи профілактики астми та інших видом алергічних хвороб доведена численними клінічними дослідженнями;
• грудне молоко сприятливо впливає на розвиток імунної системи організму і сприяє формуванню нормальної мікрофлори кишечника;
• своєчасне введення допоміжного харчування також є заходом профілактики астми і алергії;
• сучасні рекомендації по годівлі дітей першого року життя передбачають введення допоміжного харчування не раніше ніж на 6 місяці першого року життя; при цьому категорично забороняється давати дітям такі високоалергенні продукти як бджолиний мед, шоколад, курячі яйця, горіхи та цитрусові;
• забезпечення сприятливих умов життя дитини - це теж важливий метод профілактики астми і алергії;
• діти, що контактують з тютюновим димом або дратівливими хімічними речовинами, набагато частіше страждають на алергію і частіше хворіють на бронхіальну астму;
• профілактика хронічних захворювань дихальних органів у дітей полягає в своєчасному виявленні та правильному лікуванні бронхіту, синуситів, тонзиліту, аденоїдів.
Звичайно, краще бути здоровим і не хворіти. Але якщо вже так сталося - не варто опускати руки. Зрештою, ви не стали себе почувати гірше від того, що ваше нездужання назвали «на бронхіальну астму». І пам'ятайте, що правильне лікування астми дозволяє скоротити ризик загострень і госпіталізацій, запобігти ускладненням і домогтися контролю над хворобою.
Своєчасний контроль бронхіальної астми дозволяє продовжити період ремісії захворювання (відсутність загострень) від 3 до 10 років.
Бережіть своє здоров'я! Не займайтеся самолікуванням! Зверніться до фахівця!
Володимир БОЙКО, завідувач ВСП Хмільницький РВ ДУ «ВОЦКПХ МОЗУ»