На сьогодні інфекційні хвороби - не лише проблема здоров’я та життя людини, але й важлива соціально-економічна проблема, що загрожує благополуччю як окремої людини, так і держави в цілому. 

Високі рівні гострих кишкових інфекцій, їх спалахи, виникнення інфекційних та неінфекційних хвороб  свідчать про те, що однією з ймовірних причин є незадовільна якість  питної води, яку споживає населення.

Через неякісну питну воду передається ряд захворювань бактеріологічної та вірусної етіології - холера, черевний тиф, паратифи А і  В, дизентерія, сальмонельоз, вірусні гепатити А, поліомієліт,  ентеровірусні інфекції, ротавірусні хвороби, а також  безліч неінфекційних хвороб - патологія травної, серцево-судинної, ендокринної системи тощо.

Проблема якості та безпечності питної води господарсько-питного водопостачання залишається одним із важливих питань  у системі охорони довкілля і здоров’я населення.

Систематичне споживання неякісної  води призводить до гіпертонічних, серцево-судинних, важких захворювань дітей грудного віку (метгемоглобінемія), збільшує смертність новонароджених; мікробне забруднення – призводить до спалахів інфекційних хвороб.

Першочергово слід звернути увагу на облаштування джерел децентралізованого водопостачання (шахтних колодязів).

Під час влаштування останніх необхідно дотримуватись таких вимог (ДСанПіН 2.2.4-171-10 додаток №7):

• ізолювати колодязь від проникнення поверхневого стоку дощових і талих вод; влаштування стінок колодязя;
• підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр, дно колодязя не закріплюють, на дні влаштовують зворотний піщано-гравійний фільтр із декількох шарів ретельно відмитого піску та гравію;
•  для опущення в колодязь людини з метою його чистки та ремонту в стінки колодязя необхідно вставити металеві скоби, розміщені у шахматному порядку на відстані 0,3 м одна від одної, наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, влаштовується не менш як на 0,8 м вище поверхні землі. З метою захисту від засмічення оголовок повинен щільно закриватись кришкою з металу чи дерева або мати залізобетонне перекриття з люком, який також закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовують дашок, навіс або оголовок вміщують у будку;
• для підйому води із колодязя слід застосовувати насоси (краще електрозанурювальні). Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра. У разі неможливості застосування насоса допускається обладнання колодязя коловоротом або міцно прикріпленим "журавлем" з відром для загального користування;
• біля колодязя слід влаштовувати підставку для відер, навколо споруди повинні бути огорожа (радіусом не менше 2 м) з воротами (хвірткою) та стежка із твердим покриттям (від воріт до колодязя);
• для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками слід влаштовувати перехоплюючі канави, які відводять стоки від колодязя, навколо колодязя необхідно робити "замок" із гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі з щебеню товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя; навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м) покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя.

Хмільницьке районне управління Головного управління держпродспоживслужби у Вінницькій області