Нашому земляку Роману Кашпуру - добровольцю - учаснику АТО/ООС, ветерану російсько-української війни, переможцю всеукраїнських змагань «Ігри Героїв» з кросфіту серед ветеранів АТО/ООС, які на фронті втратили кінцівки, першому українському ветерану, який здолав повну марафонську дистанцію на протезі, учаснику напівмарафону у Брюсселі та чотирьох марафонів: у Нью-Йорку, марафону Морської піхоти США у Вашингтоні, 43-го Лондонського та у Токіо, рішенням 58 сесії Хмільницької міської ради присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмільника».
Його історія - це історія про справжній козацький дух, що зберігають у собі і сучасні українці.
Ще до початку повномасштабного вторгнення наш земляк Роман Кашпур за покликом серця став на захист України. Він відправився на схід у 2016 році. Відразу після свого 19-го дня народження пішов на фронт добровольцем, потайки від батьків, покинувши навчання в університеті.
Спочатку проходив службу у добровольчому українському корпусі Правого сектору, а вже через рік підписав контракт і став розвідником. Служив у військовій частині А3955.
Уже під час служби у 2018 році закінчив навчання у Хмельницькому національному університеті (факультет фізичної реабілітації).
16 травня 2019 року у віці 22 років під час виконання бойового завдання на Донеччині в результаті вибуху на міні боєць отримав важке поранення, але свідомість не втратив і навіть допомагав побратимам себе евакуювати: показував більш безпечний маршрут.
Його доправили у Волноваху, де чоловікові ампутували ногу, потім перевезли до Маріуполя, а звідти – гелікоптером у Харків, де провели реампутацію ноги, щоб у майбутньому можна було правильно поставити протез.
Роман зрозумів, що для реабілітації потрібен час і слід набратися терпіння, щоб почати займатися спортом. Лише півтора місяця знадобилось цьому незламному воїну, аби знову стати на ноги. Через 9 місяців він вже впевнено ходив на протезі.
Після поранення знайшов себе у спорті, адже займатися спортом любив з дитинства: у школі - футболом, потім силовою вуличною гімнастикою. Навіть під час служби з побратимами працював над витримкою м'язів в імпровізованих спортзалах на позиціях.
Менш ніж через рік після ампутації Роман переміг на всеукраїнських змаганнях «Ігри Героїв» з кросфіту для адаптивних атлетів серед ветеранів АТО/ООС, які на фронті втратили кінцівки. За два роки участі у «Іграх Героїв» Роман Кашпур зайняв чотири призових місця. З них – чотири золоті медалі. Варто додати, що ці досягнення хлопець здобував не на спортивному протезі, а на постійному, який підходив для активного життя. Зі слів самого Романа, на перші змагання він подався, щоб довести насамперед собі, що він – може і що інвалідність – не вирок, а лише запис на папері.
У грудні 2021 року на Чугуївському аеродромі після піврічної підготовки він встановив рекорд України, перетягнувши 16-тонний літак Ан-26 на відстань 6,4 м за 44 секунди. Аби досягти бажаного, Роман з батьком зварив спеціальну драбину та приступив до тренувань. Тренувався за власною програмою вдома та у спортзалі. Національний рекорд присвятив 30-річчю Збройних Сил України та Дню волонтера.
У всіх починаннях Романа підтримує дружина Юлія, з якою познайомився у харківському шпиталі: він - військовий, вона - волонтерка. Сьогодні вони разом виховують двох синів.
Після рекорду з літаком ветеран відправив свій протез на технічне обслуговування, але не встиг замінити куксоприймач через повномасштабне російське вторгнення. У нього залишився лише купальний протез: м'який та не пристосований навіть для комфортної ходьби.
Саме з цим протезом він зустрів у Харкові страшний день 24 лютого 2022 року. Роман евакуював родину до Хмільника і знову став до лав ЗСУ. І навіть незручний протез не став для захисника перепоною. З перших чисел березня 2022 року боронив країну на Харківщині (Північна Салтівка). Провів півтора місяця у сірій зоні, де був на рівні з бойовими бійцями, ходив на штурм. І все це - на купальному протезі, який став його ногою на цілих пів року на одному з найгарячіших на той час напрямків. Але, як жартує сам боєць: «Коли танк стріляє в упор і будинки розлітаються, то можна бігти і на ньому».
Згодом колишній розвідник перейшов на інструкторську посаду, почав навчати людей. Виїжджав на передову, учив хлопців воювати, пояснював поводження зі зброєю, викладав мінно-вибухову та стрілецьку справу.
Через пів року Роман повернувся додому до м.Хмільника, де почав активно займатися волонтерством і спортом. Хотів втілити в життя мрію, яка з’явилася після Ігор Героїв: здолати марафонську дистанцію.
Повноцінну підготовку розпочав лише за 3 місяці. Розумів, що для такого марафону – це дуже мало часу. Але він прийняв цей виклик. Тренувався на старому протезі, який натирав, та з куксою виникли ускладнення, оскільки лайнер (частину протеза, яка одягається на частину ампутованої кінцівки) замінити так і не вдалося.
23 квітня 2023 року Роман пробіг свій перший марафон у Лондоні і став першим ветераном в Україні, який здолав повну марафонську дистанцію (42 км) на протезі.
За місяць 28 травня він пробіг півмарафон у Брюсселі (20 км), де також опікувався певними дипломатичними питаннями, які стосуються реабілітації, соціалізації та протезування ветеранів. Адже переконаний, що після нашої перемоги Україна матиме золотий шанс стати передовою країною у цій сфері.
Надалі розвідник-рекордсмен продовжив випробовувати себе і впродовж семи днів успішно пробіг ще два великих марафони: марафон Морської піхоти США у Вашингтоні (29 жовтня) та Нью-Йоркський (5 листопада), під час якого йому вдалося покращити свої результати, яких він досягнув раніше. Варто зазначити, що на марафоні у Нью-Йорку з-поміж трьох дистанцій: 10, 42 та 50 км Роман обрав 42-кілометрову дистанцію, яку біг із дружиною Юлією.
Під час забігів збирає кошти на протезування та реабілітацію бійців зі складними ампутаціями. Гроші йдуть до Благодійного фонду "Громадянин"/Citizen Charity foundation, амбасадором якого він став. Як розповів Роман, за 2023 рік вдалося зібрати понад 50 тисяч доларів на протези для українських оборонців.
3 березня 2024 року боєць записав у свій актив марафон у Токіо, який був на підтримку протезування та реабілітації поранених військових з важкими травмами та ампутаціями. Під час підготовки до цієї події було відкрито збір коштів на операцію з хірургічної нейромодуляції для військовослужбовця з Херсонщини - командира протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки Дениса Досужого (позивний АЯКС). Ціна протеза – 300 тис грн. За ініціативи української громади в Японії було оголошено збір коштів серед українців, які проживають у цій країні та у місцевих засобах масової інформації. Значну допомогу надав посол України в цій країні. Загальними зусиллями було зібрано 700 (!) тис. грн. За рішенням японських активістів різниця в коштах, яку забезпечила їх завзята діяльність, спрямована до Благодійного фонду "Громадянин" для подальшого надання допомоги у лікуванні найскладніших випадків ампутацій в українських військових.
Відновитись і навчитись жити з протезом чоловікові допоміг спорт. У майбутньому атлет має намір продовжувати бігати, підтримувати і мотивувати інших. Він поставив собі за мету закрити всі топ-6 марафонів світу та підкорити 50 км. Частина вже позаду. Далі наш земляк планує стати учасником марафонів у Берліні, Чикаго і Бостоні.
Так, марафон — це нелегко, це фізично важко. Але наш ветеран переконаний, що психологічно це дуже мотивує і запалює рухатися вперед, а ще — це крута психологічна реабілітація для військових.
Роман не закликає всіх ветеранів після війни бігати марафони чи тягнути літаки. Це радше - про пошук себе та життя на повну. Своїм прикладом цей затятий життєлюб хоче надихнути інших захисників, які втратили кінцівки на російсько-українській війні, не здаватися, не опускати рук, і показати, що життя триває, незважаючи ні на що.
Організаційний відділ Хмільницької міської ради