13 квітня, у Вербну неділю, в на площі перед Будинком культури, відбулася акція на підтримку українських військових, які зникли безвісти або перебувають у російському полоні. Це вже вдруге, коли сотні жителів громади зібралися разом, аби висловити свою підтримку, солідарність і співчуття родинам, чиї близькі опинилися в одному з найболючіших статусів війни - зниклі або полонені, - інформує редакція газети "Життєві обрії".
Рідні зниклих безвісти та полонених воїнів тримали у руках українські прапори та їхні фото. А посеред площі стояв символічний великодній стіл, за яким завжди чекають вдома найрідніші.
З словами підтримки та закликами єдності до присутніх звернулися організаторки акції - сестра та дружина зниклих безвісти захисників Інна Загородня і Світлана Іванова.
"Не можу сказати доброго дня, бо «добрим» він вже давно перестав бути. Як і свята, які ми вже давно перестали святкувати. Сьогодні ми вчергове тут. Це не протести. Це не мітинги. Тут не звинувачують - тут закликають. Закликають до єдності, до рішучих дій, як звичайного свідомого українця, так і посадовців нашої територіальної громади", - сказала Інна Загородня.
Організатори зазначають, що метою заходу є не лише підтримка родин захисників і захисниць, а й привернення уваги суспільства до важливості розшуку зниклих та визволення полонених.
"Ми прийшли сюди, щоб про нас не забували, щоб на нас звернули увагу. Увагу до наших проблем, нашого болю, щоб наші рідні відчували, що їх підтримують і коли вони повернуться, бачили, що вони не були забуті. Ми своїми силами шукаємо наших чоловіків, наших рідних, об?єднуємося, гуртуємося, допомагаємо один одному і дуже часто стикаємося з байдужістю людей та урядових структур. Подібні акції - це потужний голос суспільства, який не дозволяє забути про наших Героїв", - сказала Світлана Іванова.
До учасників акції зі словами підтримки звернулися заступник міського голови Андрій Сташко та голова Ради ветеранів України Валентин Ковальський. Вони наголосили на тому, що кожен зниклий чи полонений захисник - це біль не лише окремої родини, а всієї громади і держави загалом.
Андрій Сташко подякував родинам за їхню силу, мужність та незламну віру, а також запевнив, що міська влада докладатиме зусиль для підтримки родин Героїв:
"Ми поруч. Ми чуємо вас. Звертайтеся зі своїми проблемами, в міській раді вас завжди вислухають і за можливості допоможуть, ми разом з вами чекаємо та віримо в повернення кожного", - сказав він.
Валентин Ковальський у своєму виступі підкреслив, що держава повинна щоденно працювати над тим, аби всі полонені якнайшвидше повернулися додому, а зниклі безвісти були знайдені.
"Ми не маємо права забути жодного. Ваша біль - наша спільна. Ми продовжимо боротьбу за кожного воїна до його повернення", - наголосив він.
З глибоким хвилюванням та сльозами на очах учасники акції сприймали слова Івана Плотиці з села Війтівці - батька полеглого за волю і незалежність України захисника Сергія Плотиці. Іван Іванович закликав усіх до єднання підтримки один одного, а також до підтримки ЗСУ.
"Ви знаєте, якими були останні слова мого сина: "Батьку, я не хочу, щоб по Жданівці їхали російські танки". Він робив усе, щоб цього не сталося, до останнього подиху боронив Україну. Хлопцям там дуже важко, тому прошу всіх донатьте, допомагайте, хто чим може, наша підтримка дає хлопцям сили та вселяє надію в перемогу", - сказав Іван Іванович.
Його слова були настільки глибокими, щирими та переконливими, що учасники акції зібрали понад 16 тисяч гривень та передали Івану Плотиці на закупівлю евакуакційного автомобіля для вінницьких медиків.
Зворушливими були і звернення інших учасників акції.
Під час акції присутні разом з благочиним храмів ПЦУ Хмільницького району Іваном Пукасом помолилися за здоров'я усіх захисників України, яких чекають вдома.
На завершення заходу, на спеціально підготовленому полотні, учасники акції записали прізвища зниклих безвісти та полонених захисників, доля яких залишається невідомою.
Світлини: газета "Життєві обрії"
