18 травня - День пам’яті жертв політичних репресій та День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Ці дві дати про мільйони зламаних доль. 
Про тишу етапів. Вигнання, табори, розстріли — без суду і слідства, без жалю. 

Про режим, який не терпів свободи — знищував усе живе, вільне, ідентичне. Від інтелігенції до селян, від науковців до митців, від українців до кримських татар.

18 травня 1944 року — трагічна дата в історії кримськотатарського народу. У цей день розпочалася сталінська депортація. 
За два дні понад 190 тисяч людей були силоміць вивезені з рідного Криму. Діти, жінки, літні люди... 

Але свідомі серцем не зламалися. І не скорилися. Завжди пам’ятали свою землю, берегли мову, віру і надію. 
І зберегли себе, справжніх. 

Історія повторюється. росія знову несе геноцид — вже у ХХІ столітті. Знову окуповано Крим, знову арешти, катування, знищення… І знову незламний український народ змушений виборювати своє право жити на власній землі, жити вільно і гідно.

Правда — наш щит.
Пам’ять — наша зброя. 
Єдність — наша сила. 

Отже, не маємо права мовчати, як і не маємо права забути. Кожен злочин повинен бути  задокументований, злочинець - понести покарання, а кожна жертва - вшанована.

Світла пам’ять усім, чиє серце вирвали з корінням від рідної землі-матері.

З повагою - міський голова 
Микола ЮРЧИШИН