Як вибудувати здорові відносини з ветеранами та ветеранками в колективі: рекомендації для керівників від Мінветеранів.
Коли у колектив приходить ветеран чи ветеранка війни – важливо, щоб цивільні колеги були готові зустріти їх з розумінням та повагою. Адже саме від їхнього ставлення та комунікації залежить, наскільки комфортно почуватиметься людина з військовим досвідом на новому робочому місці.
Нерозуміння цього нерідко призводить до упереджень або необережних висловлювань. Дехто може сприймати ветеранів й ветеранок як надто суворих чи замкнених, не усвідомлюючи, що навіть, якщо такі ознаки і є – це наслідок стресу та адаптації до цивільного життя.
Найкращий спосіб подолання цих бар’єрів – системна інформаційна робота та формування культури підтримки серед колективу. Про що й розкажемо детальніше.
Питання, яких варто уникати (за матеріалами Український ветеранський фонд):
«Ти когось убивав? Скількох?»
«Ти бачив загиблих чи поранених?»
«Що було найгіршим на війні?»
«Там страшно було?»
«Чи вистоїмо ми?»
«Коли закінчиться війна?»
«Ти привіз зброю?»
«По тобі стріляли? А ти стріляв?»
Фрази, які є недоречними:
«Я теж хотів піти на війну, але…»
«Скоріше б усе закінчилося»
«Ми вас туди не посилали»
«Ми – один народ»
«Я не розумію, що це за війна, раніше ж мирно жили»
«Я знаю одного, він після війни став диким»
Поширені стереотипи, яких слід уникати:
- агресивність або непередбачуваність – помилкова думка, що всі ветерани й ветеранки емоційно нестабільні. Більшість із них успішно працюють у командах.
- психологічні травми як ознака слабкості – звернення по психологічну допомогу є нормальною і здоровою практикою.
Як формувати довірливу і безпечну атмосферу – роль керівника:
Завдання керівника – створити стабільне й продуктивне середовище, де ветерани й ветеранки можуть реалізувати свій потенціал без бар’єрів, пов’язаних із бойовим досвідом. У цьому важливі:
Підтримка контакту під час служби. Заохочуйте колектив підтримувати зв’язок з тими, хто зараз служить. Це допоможе зберегти відчуття належності до компанії та полегшить повернення до роботи.
Організація програм адаптації. Проводьте індивідуальні та групові заходи, які допоможуть ветеранам й ветеранкам звикнути до цивільного життя й відчути себе частиною команди. Створюйте простір, де вони можуть ділитися досвідом без страху осуду.
Підвищення обізнаності колективу. Проводьте для співробітників тренінги з емоційного інтелекту та підтримки, щоб вони мали уявлення про специфіку адаптації ветеранів війни.
Створення інклюзивного середовища, де є умови, способи та засоби для врахування потреб та можливостей ветеранів. Важливо, щоб компанія не тільки визнавала значення й внесок ветеранів війни, але й активно сприяла їхньому професійному розвитку через можливості для кар'єрного зростання та доступ до ресурсів;
Активне залучення ветеранів й ветеранок до корпоративних ініціатив. Вони можуть принести додаткову цінність не тільки як співробітники, а і як учасники корпоративних ініціатив. Керівника варто заохочувати ветеранів війни брати участь у розробці нових стратегій, програм або заходів, що допоможуть компанії розвиватися.
Незайвим буде створення роз'яснювальних матеріалів: брошур або відеороликів для співробітників з рекомендаціями щодо спілкування з колегами-ветеранами та ветеранками.
Більше про те, як організувати працевлаштування та ефективну співпрацю з ветеранами й ветеранками – читайте у Методичних рекомендаціях для роботодавців від Мінветеранів за посиланням: https://mva.gov.ua/.../%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0...