Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», крім: - рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною; - рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету; - рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону; - рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи; - рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини; - рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності; - рішень про виселення та вселення фізичних осіб; - рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена; - рішень про конфіскацію майна; - рішень, виконання яких віднесено Законом України «Про виконавче провадження» безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання; - інших випадків, передбачених цим Законом України «Про виконаче провадження» та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». В.М.Деркач, начальник Хмільницького міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області