Водопровідно-каналізаційне господарство України є однією з найважливіших систем життєзабезпечення населених пунктів.

Загальна протяжність водопровідних мереж в Україні становить понад 100 тисяч кілометрів, кількість насосного обладнання у системах водопостачання країни майже 15 тисяч одиниць, загальна протяжність каналізаційних мереж  З5 тисяч кілометрів.  Значна частина водопровідних та каналізаційних мереж України знаходяться в аварійному стані і підлягають заміні та ремонту .

Державна служба України з питань праці повідомляє, що ситуація з безпекою праці, рівнем виробничого травматизму, особливо із смертельними і тяжкими наслідками  на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства викликає велику стурбованість. Стан охорони праці на виробництві залишається недостатнім, а на багатьох підприємствах навіть погіршується.

Із  настанням літнього періоду зростає інтенсивність ремонтних, земляних і очисних робіт, робіт у колодязях, котлованах, траншеях, закритих просторах, що в свою чергу збільшує ймовірність настання нещасних випадків під час їх виконання .

В 2019 році у 1869 суб’єктів господарювання, які експлуатують водопровідно-каналізаційні мережі  працювало  98 540 осіб.

За 12 місяців 2019 року на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства було травмовано 63 особи, за аналогічний період 2018 року – 59 осіб (більше на 4 особи або на 7 %), у тому числі зі  смертельними наслідками -11 осіб у 9 випадках, проти 2 осіб у 2 випадках за аналогічний період 2018 року (більше на 9 осіб або на 450 %).

За видами подій значна кількість нещасних випадків пов’язана з отруєнням газами під час виконання робіт в колодязях та інших закритих просторах-грабельних відділеннях каналізаційних насосних станцій.

Основними причинами нещасних випадків є організаційні, а саме:

• виконання робіт без оформлення нарядів-допусків;
• незабезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту та/або невикористання їх працівниками під час виконання ними робіт підвищеної небезпеки;
• незабезпечення працівників засобами контролю повітряного середовища;

–    недодержання працівниками вимог інструкцій з охорони праці;

• низький рівень виробничої дисципліни, культури виробництва, безвідповідальність посадових осіб та безпечність виконавців робіт підвищеної небезпеки.

Суб’єктам господарювання  усіх  форм власності, які експлуатують об’єкти водопровідно – каналізаційного  господарства:

з метою запобігання виникнення подібних нещасних випадків на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства пропонуємо в межах повноважень вжити вичерпних заходів реагування,  у тому числі:                                                                                                                             

        –  створити комісії для проведення перевірки стану охорони праці з питань забезпечення підприємств засобами індивідуального і колективного захисту, безпеки проведення робіт у замкненому просторі (спорудах), укомплектованості бригад аварійно-відновлювальних робіт засобами індивідуального захисту,  газоаналізаторами, лампами  ЛБВК, рятувальними поясами тощо, проведення своєчасного навчання та інструктажів з питань охорони праці, забезпечення постійного контролю повітряного середовища під час виконання газонебезпечних робіт, обмеження проведення газонебезпечних робіт в разі високих температур повітря, приведення обладнання каналізаційно-насосних станцій та станцій знезараження у відповідність до вимог проектних рішень та виконання робіт підвищеної небезпеки;

–   забезпечити здійснення постійного контролю за дотриманнями працівниками вимог охорони праці, пожежної безпеки, а також трудової та виробничої дисципліни;

–   не допускати до виконання робіт працівників, які не пройшли в установленому порядку медичних оглядів, навчання, інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці;

–   не допускати виконання робіт у замкнених просторах без постійного контролю в них повітряного середовища, без засобів колективного  та індивідуального захисту;

–  максимально обмежити проведення газонебезпечних робіт при високих температурах повітря;

–  привести до санітарних норм температурні умови на робочих місцях.  У  разі неможливості приведення  до санітарних норм температурних умов на робочих місцях зменшити робочий час та ввести  додаткові  перерви.

 Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької  міської ради

за  матеріалами Управління Держпраці  у  Вінницькій  області