Сьогодні, 23 вересня 2020 року, у місті Хмільнику відбулося відкриття меморіального скверу жертвам голодомору  1932-1933рр. та політичних репресій 1930-1950рр.

Офіційне відкриття меморіальної скульптури провели міський голова Сергій Редчик, автор проєкту, архітектор КП «Архітектурна планувальна майстерня» Олександр Матяш, керівник організації-підрядника Володимир Бучко та скульптор монументальної скульптури, заслужений художник України Віктор Стукан.

Чин освячення скульптури та меморіального комплексу та поминальну молитву звершив благочинний Хмільницького благочиння Православної Церкви України протоієрей Іван Пукас.

По завершенню поминальної молитви була оголошена хвилина мовчання за жертвами голодомору і політичних репресій.

У цю особливо чутливу мить в сквері пролунав дзвін як відлуння тих трагічних часів, свідчення присутності замордованих голодом, але нескорених, душ наших предків, про яких ми маємо пам’ятати.

До учасників пам’ятного відкриття звернувся міський голова Сергій Редчик. Сергій Борисович  розповів про надважку працю над створенням величезного меморіального комплексу, і щиро подякував кожному хмільничанину за небайдужий внесок у створення меморіалу.

Міський голова пригадав, як ще у 2016-2017 роках оголошували збір коштів на виготовлення пам’ятника жертвам Голодомору, і висловив вдячність коллегам-працівникам міської ради, всім жителям громади за підтримку цієї доброчинної ініціативи.

Подяками міського голови та Подяками народного депутата України  Петра Юрчишина  було відзначено автора проекту Олександра Матяша, підрядника, директора ТОВ «Теплоенергетична компанія» Володимира Бучка, скульптора-монументаліста, заслуженого художника України Віктора Стукана.

Подяки отримали також підсобний робітник  Григорій Онипчук та майстер,  який виконував всі роботи, –  Олександр Гунько.

• Коли ми будували Меморіал, до нас приходило багато людей. І ці люди ділилися горем своїх дідів, хто майже був свідком тих подій. І під впливом їхніх спогадів, їхніх слів було емоційно важко працювати. Ми були постійно в якомусь емоційному стані. Були й інші люди, які казали: «А для чого нам це треба, нам би краще асфальтик до каліточки …». Через події геноциду та репресій нашої нації стало менше, і якщо ми цього не зрозуміємо, то ми не варті наших дідів та прадідів, і тієї землі, на якій стоїмо. Я об’їздив дуже багато міст і там теж є пам’ятники Голодомору: Вінниця, Тернопіль, Житомир, Хмельницький.., але нічого краще, ніж тут, – я не бачив. Хоча це порівняно і не дуже великий об’єкт, та за нього ніхто не хотів братися, бо він нікому не був фінансово цікавим, – сказав Володимир Бучко.

Хрест, що височіє над скульптурою дівчинки з колосками в руках, вагою майже в 30 тонн.

На території скверу встановлено бетонні стели з іменами хмільничан – жертв голодомору 1932-1933 років і жертв політичних репресій, патріотів-хмільничан, учасників повстанських і військових формувань УНР в 1919-1920 рр., що діяли у Вінницькому окрузі і зі статистикою загиблих по Хмільницькому та Уланівському районах.

Учасники заходу поклали квіти до підніжжя меморіальної скульптури.

Відділ інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Хмільницької міської ради