«Пам'ять розпочинається там, де починається смерть» - Ці слова точно підкреслюють трагічні сторінки Другої світової війни, зокрема, Голокост.
29-30 вересня 1941-го в урочищі Бабин Яр нацисти розпочали масові розстріли єврейського населення Києва. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже усе єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки у перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, – ще близько 17 тисяч осіб.
Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричних лікарень та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів.
Наше місто Хмільник – це частина історії не лише Поділля, а й України. У Хмільнику є свій Меморіал Пам'яті, свій Бабий Яр. З історичних джерел відомо, що перший розстріл євреїв і українців у Вінницькій області стався 14 липня 1941-го в селі Терешпіль (Хмільницького району). На очах селян було вбито 31-го місцевого єврея-колгоспника.
До Другої світової війни у Хмільнику мешкало понад 10 тисяч євреїв. Багато з них жило в селах району. У вересні 1939-го до Хмільника перебралися євреї-біженці з Польщі. Окуповане місто було 17 липня. З архівних документів: "Перший наказ нацистів проголошував, що євреї не мають права нічого купувати на ринку, крім картоплі та гороху. Інший наказ попереджав, що єврей, спійманий на ринку отримує 25-50 батогів. Селянин, який заходив у будинок єврея, міг отримати від 25 до 50 батогів. Був створений так званий юденрат, такий собі єврейський адміністративний орган самоврядування під контролем поліції. В'язні використовувалися на важких примусових роботах, жінки – на збиранні врожаю. 12 серпня 1941 року загін оперативної команди розстріляв 229 євреїв".
Старожили переповідають, що у місті відбулось п’ять погромів і майже всі у п’ятницю, напередодні єврейського традиційного дня відпочинку - шабат. Найстрашніше - розстріл дітей у червні 1942-го. Після розстрілу бідолашних матерів заставляли зняти одежу з діток… Усього у Хмільнику було розстріляно 11760 осіб єврейського населення.
Кожного року, третьої неділі серпня хмільничани, родичів яких розстріляли під час Другої світової зустрічаються, щоб згадати і вшанувати свій рід, усіх невинно убієнних, серед яких були старі та діти. У 2022-ому минає 80 років від дня розстрілу у п’ятницю 9 січня 1942 року та 20 років з дня відкриття Меморіалу скорботи.
Будемо пам’ятати ми, пам’ятатимуть і нас.
Для тих, хто хоче більше дізнатися про ці трагічні сторінки історії запрошуємо у КЗ "Бібліотека для дорослих" Хмільницької міської ради, де експонується виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".
Також ознайомитись з тематичною папкою-досье "Голокост у м. Хмільнику та Хмільницькому району 1941-1945рр. ", де зібрані спогади, архівні документи, статті про ці події.
Оксана Михалиця, краєзнавець- бібліограф КЗ "Бібліотека для дорослих"
Хмільницької міської ради
Чибисова М.
Моему народу
Я – капелька еврейського народа,
Упавшая на землю Украины.
Во мне струной, натянутой сквозь годы,
Звенит печаль семьи моей единой.
Я – капелька еврейськой теплой крови,
Разбрыганной безжалостно по свету.
Моя судьба замешана суворо
На судьбах тех, кто был замучан в гетто.
Я голос их, они уже не смогут
Сказать о многом, их мы не услышим.
И я за них пою, взывая к Богу
Во мне народ мой и живет и дышит!
Я – искорка святого небосвода,
Я вечный странник в этом мире бренном…
И я ничто без моего народа
Да будет мой народ благословенным!
Використана література:
Шанувати пам’ять непросто…. Робочі табори, гетто, місця знищення євреїв на території Вінницької області в 1941-1844рр.
Сокол Є., Кемпер З. Не забудемо, не простимо!. //Прапор Перемоги. -1945. - –3 січ.