Управління освіти, молоді та спорту Хмільницької міської ради, підтримавши ініціативу депутата Хмільницької міської ради Олександра Кубряка, звернулося з клопотанням про занесення до Книги пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» Гальчевського Василя Володимировича, освітянина, педагога та громадського діяча (посмертно).
Василь Володимирович народився 12 лютого 1942 року в с. Іскриня Літинського району Вінницької області. Після навчання у Дашківецькій школі вступив до Немирівського педагогічного училища, після закінчення якого у 1964 році здобув професію вчителя початкових класів. Згодом, закінчивши історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, викладав історію та суспільствознавство. Багато років поспіль Василь Володимирович очолював міський відділ освіти. Вів активну громадську діяльність. За його сприяння було реставровано будівлю колишньої напівзруйнованої церкви, у якій згодом розмістився палац школярів, і яка пізніше була повернута вірянам міста. Сприяв розбудові мережі закладів освіти та освітньої інфраструктури міста. Нагороджений знаком «Відмінник Народної освіти», медаллю «Будівничий України».
Хоча більшість свого творчого, плідного життя Василь Гальчевський присвятив Хмільнику, його ім`я відоме далеко за межами нашого міста та району.
Хмільничанам ця непересічна людина відома як педагог, організатор, методист, освітянин, який самовіддано працював на теренах освіти. Він був активним членом Національної спілки краєзнавців України, завзято провадив громадську діяльність щодо створення культурного та духовного іміджу міста. Був головою Хмільницького районного товариства «Просвіта», співкерівником ветеранської організації міста, очолював організацію творчих учителів. За його ініціативи було створено самодіяльний народний ансамбль «Сузір`я», освітянська газета «Вікно у світ».
Для Хмільницької громади Гальчевський В.В. запам`ятався не лише умілим освітянським керманичем, який повністю віддавав себе роботі, а й митцем, що залишив по собі величезний пласт здобутків у різних творчих починаннях і досягненнях. За його участі проведено велику кількість творчих вечорів і зустрічей. Коло інтересів Василя Володимировича було надзвичайно широким: писав поезію, музику, малював картини, займався різьбленням по дереву, інкрустацією, художньою фотографією….
Він - автор і упорядник книг «Ерудит: привабливість істини» (2004), фотоальбому «Квіти пам`яті» (2011), співавтор поетичних, літературних і краєзнавчих альманахів «З любов`ю в серці» (2003), «Якщо серце не мовчить» (2004), книги про ветеранів «Квіти пам`яті», «П`є журавка воду» та інших…
Колекції світлин Василя Володимировича «Веду з природою розмову» експонувалися у 2007 році в Хмільнику, Вінниці та Польщі.
На поетичній ниві він був автором великої кількості творів, які часто покладались на музику місцевими музикантами-композиторами.
Його останнім творчим доробком і дарунком рідному Хмільнику став альбом «Дорога до храму» з поетичними коментарями.
Головний девіз багатогранного життя Василя Гальчевського – йти в житті попереду, працювати задля покликання, з вірою в силу людського духу, в магічну могутність знань, освіти. Життя Василя Володимировича, наче яскравий калейдоскоп: труднощі та успіхи, сумніви і перемоги.
Внесок Василя Гальчевського в розвиток освітньої сфери Хмільника та історію міста і Хмільницького району вагомий і переконливий. Тому ця гідна людина заслуговує на ушанування у Книзі пошани та пам'яті «Гордість Хмільника» (посмертно).
Виконавчий комітет Хмільницької міської ради