Трудові гарантії під час воєнного стану - одне із актуальних питань, що турбує як роботодавців, так і працівників.
Фахівці міського управління праці та соцзахисту пояснюють.
Якщо працівник воює
На мобілізованих працівників поширюються гарантії, встановлені ст. 119 КЗпП. Тобто за ними зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Отже, звільнити їх не можна. Єдиний виняток – це ліквідація підприємства. Для такого випадку збереження місця мобілізованим не передбачено.
Середній заробіток рахуємо згідно з Порядком №100. При цьому базовий розрахунковий період – 2 календарні місяці, які передують місяцю мобілізації.
Якщо працівник не воює, але роботи для нього наразі немає
По-перше, нагадуємо, що до 31 березня 2022 року триває коронавірусний карантин. А це означає, що, хоч для воєнного стану спеціальні правила й не прописали, певні додаткові права у роботодавця ще є!
Відпустка без збереження зарплати
Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:
1. причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
2. дата початку відпустки;
3. тривалість відпустки.
Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.
Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.
Щодо причини такої відпустки. Увага, воєнний стан такою причиною бути не може!
Отже, є, як і раніше, два варіанти:
1) загальні причини. Відповідно до ст. 84 КЗпП у випадках, передбачених ст. 25 Закону про відпустки, працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік;
2) коронавірусний карантин. Нагадаємо, що Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 84 КЗпП, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік). Цей же закон дозволив роботодавцю надавати працівнику відпустку (в тому числі неоплачувану) будь-якої тривалості, але лише протягом дії карантину.
Простій не з вини працівника або оплачувана відпустка
Простій – це один з варіантів, який може обрати роботодавець, якщо потреби у роботі працівників немає, а у безоплатну відпустку вони йти не бажають.
По суті, він знаходиться посередині між варіантом надати працівникам неоплачувані відпустки або відправити їх у оплачувані відпустки.
В оплачуваній відпустці працівник отримає середній заробіток (який рахується згідно з Порядком №100). Під час простою працівник отримує 2/3 окладу.
Відсутній зв’язок з працівником
Якщо не можна зв‘язатись з працівником, який не прийшов на роботу, через відсутність зв’язку або інші причини, – табелюйте відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).
Чи можна звільнити?
Тут знову ж таки спеціальних пільг через воєнний стан роботодавець не має, а під час карантину держава навпаки, вимагала від роботодавців збереження робочих місць і навіть призначала для цього одноразові допомоги.
Тому правила звичайні.