У травні 2022 р. до ВООЗ надійшли повідомлення про випадки мавпячої віспи із 13 держав-членів, які не є ендемічними за даним захворюванням. Серед них – низка країн Європи, зокрема – Бельгія, Німеччина, Італія, Португалія, Іспанія, Франція, Великобританія.

В Україні наразі не зафіксовано жодного випадку!

Станом на 21 травня, ВООЗ повідомила про 92 лабораторно підтверджених випадки та 28 підозрюваних випадків віспи мавп, розслідування яких триває. На сьогодні не повідомлялося про пов'язані з цим летальні випадки.

У ВООЗ наголошують, що вірус віспи мавп в основному передається людині від диких тварин, таких як гризуни та примати. Його вторинне поширення шляхом передачі від людини людині має обмежений характер, тобто зустрічається рідко.

Мавпяча віспа зазвичай проходить самостійно, але може мати важкий перебіг у деяких людей, наприклад, дітей, вагітних жінок або осіб із пригніченим імунітетом через інші стани здоров’я. Зараження людей західноафриканським штамом, схоже, викликає менш важкі захворювання в порівнянні зі штамом басейну Конго, при цьому рівень смертності становить 3,6% порівняно з 10,6% для штаму басейну Конго.

Віспа мавп серед людей була вперше виявлена в 1970 році в Демократичній Республіці Конго, де натуральна віспа була ліквідована в 1968 році. У 1996-1997 роках у Демократичній Республіці Конго стався великий спалах мавпячої віспи. З того часу випадки зараження людини віспою мавп були зареєстровані в 10 країнах Африки.

Навесні 2003 року було зареєстровано підтверджені випадки зараження віспою мавп у районі Середнього Заходу Сполучених Штатів Америки. Це стало першим зареєстрованим випадком появи цієї хвороби поза Африканським континентом.

Було встановлено, що більшість хворих мали контакти з одомашненими ховрахами, інфікованими гризунами, завезеними з Африки.

Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу, шляхи її передачі та про фактори ризику.

Міністерство охорони здоров’я України надає рекомендації з профілактики цього захворювання.

- Варто уникати тісних контактів з інфікованими

- Миття рук залишається способом профілактики від багатьох хвороб і від цієї недуги

- Важливу роль також відіграють заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.

Які зафіксовані шляхи передачі?

- Інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров'ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин.

- Можливим фактором інфікування також є вживання в їжу м'яса інфікованих тварин, яке не було термічно оброблене належним чином.

Скільки триває інкубаційний період?

- Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів) зазвичай становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.   

Які ознаки та симптоми?

- Проникнення до організму вірусу віспи мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м'язах і сильною слабкістю. Такі симптоми можуть тривати до 5 днів.

- Потім починається період висипки.

- У 95% випадків висипка виникає на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла.

- Первинним місцем появи висипу можуть бути статеві органи, якщо передача відбулася під час статевого контакту.

- До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.

- У деяких пацієнтів може спостерігатися збільшення лімфатичних вузлів.

Чи можливо інфікуватися людині від людини?

Так, але за певних умов.

- Передача вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.

- Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом

- Інфікування також може відбуватися через плаценту.

Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджується вміст або покриви висипань.

Історично було доведено, що вакцинація проти натуральної віспи захищає від віспи мавп майже на 85%. Хоча одна вакцина (MVA-BN) та одне специфічне лікування (тековірімат) були схвалені проти віспи мавп, у 2019 та 2022 роках відповідно ці контрзаходи ще не є широко доступними.

ВСП Хмільницький районний відділ Державної установи «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб  Міністерства охорони здоров’я  України»