Вода життєво необхідна. Вона потрібна скрізь - у побуті, сільському господарстві та промисловості. Вода необхідна організму більшою мірою, ніж все інше, за винятком кисню. Людина може прожити без їжі 3-4 тижні, а без води - лише кілька днів.
Якість води визначається за наявності в ній хімічних включень, які раніше всього виявляють наші органи почуттів: нюх, зір. Так, мікрочастинки міді надають воді деяку мутність, заліза - червоність.
Присутність у воді заліза не загрожує нашому здоров'ю. Однак підвищений вміст солей заліза у воді додає їй неприємний болотистий смак. Якщо в такій воді випрати білизну, на ньому залишаться іржаві плями. Подібні ж плями з'являються на посуді, раковинах і ваннах.
Іноді у питній воді зустрічається багато солей соляної та сірчаної кислот (хлориди і сульфати). Вони надають воді солоний і гірко-солоний присмак. Вживання такої води призводить до порушення діяльності шлунково-кишкового тракту. Вода, в 1 л якої хлоридів більше 350 мг, а сульфатів більше 500 мг, вважається несприятливою для здоров'я.
А з вмістом солей кальцію і магнію тісно пов'язана інша властивість води - її твердість. Сильно насичена солями вода заподіює масу незручностей, крім того, дослідження вчених довели, що існує певний зв'язок між вживанням жорсткої води і поширеністю деяких хвороб.
До такого висновку прийшли західнонімецькі медики, що вивчали склад води і поширеність хвороб в різних містах. Виявилося, що, чим більше у воді того чи іншого міста солей і домішок, тим менше серед городян, які вживали цю воду, випадків інфаркту та нападів гіпертонії. І навпаки, чим м'якше питна вода, тим вище відсоток сердечників серед населення. Такої ж думки дотримуються й англійські вчені. Вода також відповідає за зуби людини. Від того скільки фтору міститься у воді залежить частота захворюваності карієсом. Вважається, що фторування води ефективно для профілактики карієсу, особливо у дітей.
Але крім корисних домішок у воді знаходяться й інші, небезпечні для організму людини. За даними вітчизняних дослідників, вживання шахтної води, що містить 0,2-1 мг/л миш'яку, викликає розлад центральної, і особливо периферичної, нервової системи з подальшим розвитком поліневритів. Нешкідливою визнана концентрація миш'яку 0,05 мг/л.
Про небезпеку для здоров'я вмісту у воді свинцю гігієністи вперше заговорили у зв'язку з масовими інтоксикаціями, які виникли при використанні на водопроводах свинцевих труб. Однак підвищені концентрації свинцю можуть зустрічатися в підземних водах. Вода вважається нешкідливою в тому випадку, якщо вміст у ній свинцю не більше 0,03 мг/ л.
Берилій досить широко поширений в природі. Він міститься в деяких природних водах. Берилій є отрутою загальнотоксичної дії, який здатний накопичуватися в організмі людини і в такому випадку приводити до ураження дихальної, нервової та серцево-судинної систем. Вміст берилію в питній воді допускається не більше 0,002 мг/л.
Молібден зустрічається в природних водах. Надмірне його попадання в організм людини призводить до захворювання на молібденову подагру. Нешкідливою ??вважається концентрація молібдену в питній воді на рівні 0,5 мг/л.
Стронцій широко розповсюджений у природних водах, при цьому його концентрації коливаються в широких межах (від 0,1 до 45 мг / л). Тривале його надходження у великих кількостях в організм призводить до функціональних змін печінки. Вміст стронцію на рівні 7 мг / л, не викликає функціональних і морфологічних змін в тканинах, органах і в цілісному організмі людини. Ця величина прийнята як норматив вмісту стронцію для питної води.
Дуже небезпечний і підвищений вміст у воді нітратів. Всмоктування нітратів веде до утворення метгемоглобіну й до часткової втрати активності гемоглобіну в переносі кисню. Таким чином, в основі метгемоглобінемії лежить та чи інша ступінь кисневого голодування, симптоми якого проявляються в першу чергу у дітей, особливо грудного віку. Вони хворіють переважно при штучному вигодовуванні, коли сухі молочні суміші розводяться водою, що містить нітрати, або при вживанні цієї води для пиття.. Вміст нітратів у питній воді на рівні 50 мг/л є нешкідливим.
Уран - широко поширений в природних водах радіоактивний елемент. Особливо великі його концентрації можуть зустрічатися в підземних водах. В основу нормування урану покладені не його радіоактивні властивості, а токсичний вплив як хімічного елемента. Допустимий вміст урану в питній воді 1,7 мг/л.
Без жодного перебільшення можна сказати, що високоякісна вода, що відповідає санітарно-гігієнічним та епідеміологічним вимогам, є одним з неодмінних умов збереження здоров'я людей.
Дізнатись про якість води, яку ви вживаєте, можна, зробивши її дослідження в лабораторіях ВСП Хмільницький РВ ДУ «ВОЦКПХ МОЗУ» за адресою м. Хмільник, вул. Виноградна, 7.
Т.в.о. завідувача ВСП Хмільницький РВ
ДУ «ВОЦКПХ МОЗУ» Олена ПОКРОПИВНА