Управління агроекономічного розвитку та євроінтеграції Хмільницької міської ради звернулося з клопотанням про занесення до Книги пошани та пам’яті «Гордість Хмільника» прізвища Метя Михайла Івановича (посмертно) – знаного й авторитетного хмільничанина, досвідченого посадовця, ветерана праці, у минулому керівника районного управління сільського господарства, очільника Хмільницької районної державної адміністрації, голову Хмільницької районної ради.

Михайло Іванович народився 5 січня 1947 року в селі Воронівці Хмільницького району Вінницької області.
Закінчив Лознянську восьмирічну школу. У 1965 році - Уланівську середню школу.
Упродовж року після школи працював робочим будівельно-монтажного управління у м. Харків.
З 1966 по 1968 роки відслужив у радянській армії.
Потім рік працював завідуючим клубом с.Тараски Хмільницького району.
З грудня 1969 по вересень 1973 року працював секретарем комітету комсомолу колгоспу «Дружба» с.Уланів.
З жовтня 1973 по січень 1977 року працював керуючим відділком колгоспу «Дружба».
З січня 1977 року був обраний головою виконкому Уланівської сільської ради народних депутатів. 
З грудня 1979 року Михайло Іванович працював заступником голови колгоспу «Дружба» в с. Уланів.
З серпня 1983 по жовтень 1986 року працював головою Хмільницького районного агропромислового об’єднання (РАПО).
У 1984 році переїхав на постійне місце проживання в м. Хмільник.
З жовтня 1986 по березень 1990 року обраний головою райкому профспілки працівників агропромислового комплексу.
З березня 1990 року по вересень 1991 року Михайло Іванович обіймав виборну посаду заступника голови Хмільницької районної ради народних депутатів.
З вересня 1991 по березень 1999 року очолював правління КСП «Надбужанське»   м.Хмільник.
З квітня 1999 року по червень 2002 року - очільник Хмільницької районної державної адміністрації.
З червня 2002 по жовтень 2006 року обраний головою Хмільницької районної ради.
Обіймаючи високі посади, Михайло Іванович усіляко сприяв розвитку та розбудові Хмільницького краю. 
З 2007 року працював  на посаді директора елеватора ТОВ «Хмільницьке». 
Загалом у Михайла Івановича була насичена трудова біографія. Свій трудовий шлях виходець із селянської родини починав із низів, і в результаті очолив найвищі щаблі районної влади. 
Йому було до чого прагнути і чим пишатися. Був міцний і надійний тил – улюблена сім’я, віддані друзі, перспективна робота. Він самовіддано  працював і віддавав роботі усі свої життєві сили, досвід, знання, розум, наснагу. 
Він був вправним управлінцем, неймовірно працездатним, цілеспрямованим, вимогливим не лише до підлеглих, а й до самого себе.
Втілюючи у життя державну політику, спрямовану на розвиток Вінниччини та Хмільниччини, він переймався усіма проблемами, які виникали у ввіреній йому сфері. Він не стояв на місці, розвивався сам і навчав інших, тих, хто був поряд, не зупинявся на досягнутому і завжди прагнув більшого. Тож усе, що здобув у своєму житті, це його особиста заслуга.
За багаторічну сумлінну працю був нагороджений орденом “Знак Пошани”, іншими відзнаками у сфері сільськогоспордарського виробництва. 
Останні роки життя Михайло Іванович  провів на заслуженому відпочинку. Він належав до когорти тих людей, які за будь-яких обставин прагнули залишатися у строю. 
Розумний, врівноважений, толерантний, щирий, комунікабельний, доброзичливий і порядний, він завжди вмів підтримати словом і добрими справами, був активним хмільничанином. 

Тому ця гідна людина заслуговує на вшанування у Книзі пошани та пам'яті «Гордість Хмільника» (посмертно). 

Виконавчий комітет Хмільницької міської ради