Ртуть – це небезпечна хімічна речовина,  дія  якої може призвести до отруєння та навіть смерті хворого. Тому кожна людина має знати, де можна зіткнутися з ртуттю і що робити в разі отруєння нею.

Найбільш актуальним для населення являється побутове джерело можливого впливу ртуті. До побутових джерел ртуті відносять ртутні термометри та енергозберігаючі лампи. У цих пристосуваннях небезпечний метал міститься в невеликих кількостях, однак і цього вистачить для появи ознак хронічного отруєння ртуттю, якщо небезпечну речовину вчасно не зібрати в житловому приміщенні.

Найбільшою загрозою для організму людини є вдихання парів ртуті, а ось потрапляння цього металу в шлунково-кишковий тракт не так небезпечно, оскільки ця токсична речовина в рідкому стані майже не засвоюється. Якщо ртуть потрапляє в організм у вигляді органічних сполук або солей, симптоми отруєння ртуттю можуть бути дуже вираженими.

Після проникнення в організм ртуть поширюється по всіх органах і системах, але найбільш схильні до її токсичного впливу нервова система, нирки, легені, органи зору, шкіра, органи травлення, імунітет.

Отруєння ртуттю буває гострим  і  хронічним . Це захворювання виникає при регулярному вдиханні парів ртуті, навіть у невеликих дозах, наприклад, після неприбраного розбитого ртутного термометра. Гострі ж отруєння частіше пов’язані з якимись виробничими помилками і аваріями.

Симптомами гострого отруєння ртуттю є виражена слабкість, головний біль, металевий присмак у роті і сильна кровоточивість ясен, нудота, блювання, гострий біль у животі, пронос, біль в грудях, кашель, задишка, озноб і висока температура тіла.

Симптоми хронічного отруєння ртуттю: стомлюваність, сонливість, нездужання, головні болі, апатія, дратівливість, погіршення пам’яті, тремор рук, зниження нюху і смаку.

Разом з тим при тривалому впливу  ртуті  у  хворого виникають проблеми з серцем і порушенням з боку щитовидної залози.

Якщо все-таки ртутний градусник розбився, дорослі повинні знати, як уберегти себе і дітей.

Тактика дій в подібних ситуаціях повинна бути наступною:

• Ізолювати дітей і домашніх тварин в іншому приміщенні.

• Відкрити вікно.

• Надіти засоби захисту : гумові рукавички і марлеву пов’язку.

•Підготувати цілісні поліетиленові пакети, невелику баночку з водою і пристосування для збирання ртуті, наприклад, піпетку з подовженим носиком, клейку стрічку.

• Увімкнути світло, щоб краще було видно кульки ртуті.

• Осколки термометра помістити в пакет і герметично його закрити.

• Кульки ртуті ретельно зібрати у підготовлену банку.

• Всі предмети, які контактували з ртуттю скласти в герметичний пакет.

• Місце, де розбився градусник, ретельно обробити розчином марганцівки.

• Зібрану ртуть, осколки градусника, піпетку віднести найближчим установам служби МНС, яка займається утилізацією таких відходів.

Якщо у Вас залишились сумніви з приводу наявності залишків ртуті необхідно провести лабораторно-інструментальне дослідження повітря приміщень, де «розбився градусник». Ці дослідження проводять фахівці спеціалізованих лабораторій, в тому числі фахівці лабораторії ДУ «Вінницький обласний  центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України»

Окрім того, необхідно знати і те, що категорично заборонено, – це збір ртуті пилососом або віником, прання забруднених ртуттю речей в пральній машині. Побутову техніку після таких маніпуляцій неможливо очистити від небезпечного металу. Крім цього, пилосос під час збору ртуті буде виділяти її пари у повітря. Ну а одяг, килимки, покривала та інші подібні речі, на яких була ртуть, краще викинути, оскільки гарантувати повне очищення їх від шкідливого металу неможливо.

При появі симптомів отруєння ртуттю необхідно обов’язково звертатися до лікаря, якщо ж гостре отруєння – викликати швидку допомогу.

Володимир БОЙКО,

завідувач  ВСП  Хмільницький РВ ДУ «Вінницький ОЦКПХ МОЗ  України»