Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в день, коли в 1882 році німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про зроблене їм відкриття збудника туберкульозу. День боротьби із туберкульозом є важливою подією і має в усьому світі велике значення для підвищення рівня обізнаності людей про симптоми цього захворювання, його діагностику та лікування, а також щодо важливості встановлення ефективного контролю за поширенням туберкульозу. У 1993 році рішенням ВООЗ туберкульоз був визнаний глобальною надзвичайною проблемою, а день 24 березня – Всесвітнім днем боротьби із захворюванням на туберкульоз. Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз був встановлений за ініціативи Громадського руху «Українці проти туберкульозу» Указом Президента України від 22 березня 2003 року. Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке поширюється повітрянокрапельним шляхом. Туберкульоз викликається бактерією, яка зазвичай вражає легені, але також може вразити і інші органи. Паличка Коха – збудник захворювання на туберкульоз – не розрізняє соціального статусу, гендерних та вікових відмінностей, і з однаковою ефективністю заражає бідних і багатих, чоловіків і жінок, старих і молодих. Сприйнятливість до туберкульозної інфекції є вищою у дітей молодшого віку та осіб, старших 65 років. Високий темп життя, інформаційний пресинг, постійний «брак часу», а, отже, нерегулярне і незбалансоване харчування − це все стресові аспекти, які призводять до зниження захисних сил організму і сприяють розвитку захворювання. Разом з тим, туберкульоз − безумовно, соціальна хвороба, адже безпосередньо залежить від способу життя населення, якості харчування та інших факторів. Складне соціально-економічне становище в країні, безробіття, велика кількість людей, які не можуть повноцінно харчуватися, стреси, соціальна не облаштованість − все це істотно підвищує ризик зараження і розвитку туберкульозу. ВООЗ вважає туберкульоз більш смертоносним інфекційним захворюванням у світі, аніж ВІЛ/СНІД, гепатит та інші інфекційні і паразитарні хвороби разом узяті. З 10 мільйонів нових випадків туберкульозу в світі тільки 7 мільйонів діагностовано, а це означає, що 3 мільйони чоловік з туберкульозом щорічно залишаються неврахованими. Україна посідає друге місце в Європейському регіоні за рівнем захворюваності на туберкульоз. За даними ВООЗ, в нашій країні щороку не виявляється близько 24% нових випадків захворювання на туберкульоз. Ймовірними причинами такого великого відсотка не виявлення випадків туберкульозу може бути недостатній рівень діагностики, обмежений доступ до медичної допомоги певних категорій населення та пізнє звернення за медичною допомогою. Україна є однією з десяти країн з найвищим в світі тягарем захворюваності на мультирезистентний туберкульоз, тобто щонайменше 23% нових випадків туберкульозу, виявлених в Україні, не піддаються лікуванню звичайними протитуберкульозними препаратами, отже є резистентними, а більше 40% таких нових випадків вже мають деструктивну форму. Більшість наших співгромадян, яких вражає туберкульоз, знаходиться в найбільш продуктивному і працездатному віці. Своєчасно виявлений туберкульоз – виліковний. Ось чому вкрай важливим виявляється розробка програм інформування та навчання, охоплення громадян, спільнот та громад знаннями про туберкульоз, його профілактику, виявлення та лікування, відповідальне ставлення до особистого та громадського здоров’я тощо. За інформацією Асоціації міст України