В нашій історії є сторінки, які дуже боляче згадувати, але які неможливо забути.

Український народ став жертвою невимовно жахливого злочину, геноциду, який вчинив тоталітарний сталінський режим. В ці дні ми вшановуємо пам'ять і схиляємо голови в жалобі за мільйонами людей, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть на найродючішій у світі землі.

За неповних два роки від голоду, організованого державною програмою, померло від 7 до 10 млн. українців, в тому числі біля третини дітей.

Наша громада відчула на собі всю біль Голодомору, тому кожен з нас втратив частку свого коріння.

Можна нескінченно довго говорити про причини і катастрофічні наслідки цієї трагедії. Однак, величезний об'єм фактів не дає усвідомлення того - як можна забрати у людей останню крихту хліба, а з ним і надію на життя.

Цього року ми вдруге вшановуємо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжуєть ся геноцидними діями росії проти українців. Трагічні події і злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам'ять надзвичайно важлива.

З метою вшанування пам'яті жертв Голодомору та виховання цілісного ставлення до держави, поваги до її історичного минулого та збереження пам' яті, в КЗ " Історичний музей імені Василя Порика" для учнівської молоді проведена година пам' яті: " Якщо на землі є пекло... " та презентована виставка фотоматеріалів, копій документів та публіцистичної літератури: " Голодомор 1932-1933 в Україні: незабута історія".

Учасники заходу, в знак скорботи запалили поминальні свічки та вшанували пам'ять мільйонів синів і доньок України тихою молитвою.

КЗ " Історичний музей імені Василя Порика"