19 січня 2024 року минає перша роковина загибелі командира Віталія Гедзуна.

Віталій Анатолійович Гедзун народився 8 грудня 1992 року в місті Хмільник Вінницької області.

З вересня 1999 року по червень 2009 року навчався у середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 м. Хмільника, де отримав атестат про повну загальну середню освіту.

Віталій з самого дитинства служив міністрантом в костелі. Отець Юзеф дав йому перше причастя. Був активний серед молоді, ходив в паломництво, був побожний, дбав про порядок та прагнув Бога. Для Віталія, як парафіянина римо-католицької церкви, було важливо, щоб його дружина була також віруючою римо-католичкою, як він сам.

З 1 вересня 2007 по 20 травня 2009 року навчався у «Навчально-виробничому центрі «Сократ» за спеціальністю "Секретар керівника (організації, підприємства, установи); оператора комп’ютерного набору" та одержав свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації.

З 1 вересня 2009 року по 30 червня 2014 року навчався у Державному вищому навчальному закладі «Міжгалузева академія управління» на юридичному факультеті за спеціальністю «Право», «Правознавство» та здобув кваліфікацію "Спеціаліст права".

З 1 вересня 2011 року по 31 серпня 2013 року навчався на кафедрі підготовки офіцерів запасу Національного університету оборони України та пройшов повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу за військовою спеціальністю «Математичне та програмне забезпечення функціонування автоматизованих систем управління», військово-облікова спеціальність – 530200.

27 липня 2014 року склав військову присягу на вірність українському народові.

З 10 січня 2015 року по 10 січня 2016 року працював за цивільно-правовим договором на посаді юриста у ТОВ Асоціація «Ваша Надія».

В квітні 2016 року призначений на посаду спеціаліста 2 категорії відділу земельних відносин Хмільницької міської ради.

З червня 2018 року проходив строкову військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

У період з грудня 2019 по грудень 2021 року проходив військову службу за контрактом.

Під час повномасштабного вторгнення окупанта в Україну Віталій Анатолійович 6 жовтня 2022 року був мобілізований на військову службу до лав Збройних Сил України та був на посаді командира другого механізованого взводу першої механізованої роти військової частини А4472.

Віталій загинув 19 січня 2023 року, виконуючи бойові завдання поблизу міста Бахмут Донецької області, внаслідок обстрілів артилерії противника та безпосереднього бойового зіткнення з противником отримав поранення несумісні з життям.

Друзі та колеги згадують Віталія, як доброго, щирого друга, неконфліктного, веселого. Був завжди готовий допомогти у скрутну хвилину, завжди заступався, коли ображали слабших. Його любили як друзі, так і вчителі. А коли був призваний на війну, то не роздумуючи взяв до рук зброю та пішов боронити рідну землю. Друзі та знайомі пишаються, що мали такого чудового друга, однокласника та колегу. Для них він справжній Герой, який вчинив справжній подвиг.

У Віталія залишились тато Анатолій Андрійович, мама Валентина Цезарівна, брат Едуард, дружина Анна Сергіївна та син Давид.

Вічна пам’ять і слава йому! Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав своє життя за свободу, мир і незалежність Української держави.

За інформацією Відділу культури і туризму Хмільницької міської ради