26 листопада 2024 року минає перша річниця з дня загибелі на російсько-українській війні Кухаря Олександра Васильовича.

Кухар Олександр Васильович народився 2 вересня 1974 року в с. Великий Митник. У 1991 році закінчив Великомитницьку середню школу та здобув посвідчення тракториста-машиніста. Далі навчався у професійно-технічному училищі №17 м. Козятин. За професією механіка рефрижиторних поїздів.

Після закінчення навчання у 1993 році був призваний на військову службу, де був Поваром 4-го розряду.

У 1996 році прийнятий на роботу у молочний цех. Також працював 2004 році на посаді охоронника. Був одружений на Кухар Олені у 1998 р. 

У Олександра були золоті руки, не було такої роботи, яку б він не зміг зробити, і добре серце - він ніколи не відмовляв іншим у допомозі.  Коли почалася війна, він пішов захищати свою сім’ю. Спочатку служив у Територіальній обороні м. Хмільник, потім пройшов навчання у м. Гайсин, на званні: стрілець-помічник гранатометника 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу оперативного командування ПІВДЕНЬ. Був направлений на правий берег Херсона, служив піхотою.
Одразу після визволення окупованих місць, Олександр почав службу у 59 мотопіходній бригаді ім. Якова Гандзюка на Донецькому напрямку. Весною перевівся у 101 окрему бригаду на посаду  Штурмовика-гранатометника, саме у цій бригаді він і загинув. 
У Олександра залишилися дружина, мама, дочка, син, внучка та сестри.
Сумуємо, пам'ятаємо, доземно вклоняємося!!
Слава Україні! Героям Слава!

За інформацією Великомитницького будинку культури