«Якщо є ціль – немає перешкод» - так вважає житель Хмільницької громади Юрій Поліванський. Він захоплює своїм оптимізмом, невгамовною енергією та вірою у свої сили.
Молодий чоловік – житель с.Кожухів Кожухівського старостинського округу. Вмотивований військовослужбовець. У 18 років пішов до лав Збройних Сил України, та так захопився військовою службою, що пов’язав із нею 12 років свого життя. А далі було АТО/ООС та захист України у повномасштабній війні, яку розпочав російський агресор.
- З 2014 року я захищав Донеччину та Луганщину, боронив Маріуполь та Херсонський напрямок, - розповідає Юрій.
Щодня й щоночі захисник (позивний «Монах») з іншими військовими віддано боронили рідну землю та з вірою у серці невпинно наближали Перемогу… На війні Юрій отримав 5 кульових поранень та потрапив у полон. Після полону - довга реабілітація, адже поранення не давали змоги вільно пересуватися воїну… І, нарешті, Юрій повернувся додому. Але приїхав не сам, «привіз» із собою мрію, яку згодом перетворив у дію.
- Так. Мрії збуваються, якщо йти їм назустріч, - стверджує «Монах». - Головне йти до них наполегливо.
Саме так він і зробив. 34-річний кожухівчанин вирішив зайнятися власною справою і побудував на батьківській землі, у рідному селі Кожухів, теплиці. Ще тоді, перебуваючи на Херсонщині, Юрій бачив, як люди там працюють із землею, як люблять її та який виходить результат. І чоловік подумав: а чому б і мені не спробувати, коли повернуся? І таки спробував! І таки вийшло!
Юрій вкладав у свою мрію увесь свій час. Не маючи досвіду, але маючи безмежне бажання, він самостійно освоював усі тонкощі тепличної справи:
- Я багато читав літератури, дивився відеоролики, знайомився з особливостями і технологією вирощування овочів, а тоді взявся до справи, - ділиться з нами Юрій Поліванський.
Озброївшись корисними знаннями, за лічені дні у підприємця «виросли» дві величезні теплиці розміром 10х50 метрів! А далі зернятко до зернятка, полив, турботливий догляд – і ціла плантація хрумких огірочків, соковитих томатів, свіжого салату та різноманітної зелені. Зібраний урожай господар продає місцевим жителям, реалізує на ринку та замовникам.
- Втілювати мрію про власну справу мені допомагає кохана дружина Дар’я. Це моя підтримка і надійна опора, - каже Юрій. - Тому планую і надалі розвивати тепличну справу, збільшувати асортимент овочів, забезпечувати населення свіжим та смачним продуктом і, звичайно ж, робочими місцями.
А нашим читачам, хлопцям і дівчатам, які, можливо, опинилися в подібній ситуації, Юрій Поліванський бажає ніколи не здаватися. Не боятися, бути завжди впевненими в собі, мріяти і діяти!
Ми пишаємося такими жителями нашої громади, як Юрій. Бажаємо продовжувати рухатися вперед. Мріяти, вірити і досягати.
Відділ інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Хмільницької міської ради