Сьогодні, 10 червня 2025 року, минає друга річниця з дня загибелі солдата Сергія Олександровича ЛУК'ЯНЧЕНКА.

Лук’янченко Сергій Олександрович народився 19 січня 1987 р. в м. Ташкент, Узбекистан.

В Україну переїхав в 1992 році в жовтні місяці, після ісламістських заворушень в деяких регіонах Узбекистана. 

В школу Сергій пішов у м. Хмільнику в 1994 р., навчався в СШ №3 з першого по дев’ятий клас включно. Середню освіту здобув у Ліцеї №40 з 2005 по 2008 рік, після якого навчався у Вінницькому Національному Технічному Університеті. Після закінчення навчання працював за фахом по машинобудуванню і ремонту різної техніки. 
Одружився. В шлюбі народились 2 донечки.

Сергій завжди допомагав людям, був золотою дитиною для батьків та душею компанією для друзів.

З часом Сергій відкрив власну авто – майстерню, в якій працював із товаришами аж допоки не почалась війна. Спочатку був у місцевій теробороні міста Хмільника. Потім по повістці пішов захищати на Україну, хоч раніше не служив. Сказав: «Всім треба йти захищати свою Україну заради майбутнього наших дітей». І захищав доки ворожий обстріл не обірвав його життя в 36 років.

Загинув під час виконання бойового завдання із захистом України внаслідок ворожого артилерійського обстрілу який з 10 червня 2023 року неподалік населеного пункту Хромове, Бахмутського району Донецької області.

У Сергія Олександровича залишились:
Дружина: Вікторія Ігорівна;
Доньки: Анастасія та Олександра;
Мама: Тетяна Миколаївна;
Сестра: Надія Олександрівна.

Вічна пам’ять і слава йому! Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав своє життя за свободу, мир і незалежність Української держави.
За інформацією Відділу культури і туризму Хмільницької міської ради

#герої_не_вмирають
#героямслава