У повсякденному спілкуванні ми часто не замислюємося, наскільки важливо добирати слова. Зокрема, коли йдеться 
про людей з порушеннями слуху, правильна термінологія. — це не просто мовна норма, а прояв поваги
Разом із фахівцями Держпродспоживслужби знову відкриваємо Словник безбар'єрності та нагадуємо:
Правильно:
- людина з порушеннями слуху;
- людина з повною / частковою втратою слуху;
- нечуючий / нечуюча людина.
Неправильно:
- глухий;
- глухонімий.
Люди з повною втратою слуху (через травму, стан здоров’я або вікові зміни) зберігають здатність до мовлення. Навіть діти, які народилися з порушенням слуху, можуть навчитися говорити, хоча їхня вимова може відрізнятися. Тому слово «глухонімий» є некоректним — адже воно неправдиво поєднує відсутність слуху з відсутністю здатності говорити.
Серед самої спільноти існують різні погляди: для когось слово «глухий» є прийнятним, інші його уникають. Універсальним і коректним для всіх вважається вислів «людина з порушеннями слуху».
Цікаво, що дедалі частіше люди вживають термін «нечуючий». Хоча мовознавці ставляться до нього обережно, мова — живий організм, і саме люди формують, які слова набувають сили й прийняття.
Пам'ятаймо: своїм словом ми будуємо суспільство, у якому кожна людина — важлива.