#Вшануй 
На землю рясно падає дощ… Ніби кожною краплею повертає в той важкий листопад. Тоді земля перестала давати життя, бо в неї зумисно його забрали… 

Сьогодні - День пам’яті жертв Голодоморів, коли оживають рани на тілі нашої багатостраждальної України. 

У кожній українській родині відкриваються дверцята болю, через які виходять тіні предків - усіх: від малих і до великих, усіх, хто серцем згас від «штучного» голоду, залишивши порожні хати, поля і стодоли. 

В моїй уяві постає матір, яка сидить біля свого дитяти й тримає його на руках, відчуваючи, як воно стихає. Вона гладить його по голівці, а крихітні пальчики вже не рухаються. Вона хоче кричати, але в неї немає сили. Її сльози давно висохли. Її покидають сили.

Це — наша історія. 
Наш біль. 
Гірка наша правда.

І найгіркіше в цьому те, що смерть тоді була тиха. Люди вмирали не від вибухів, не від куль. Вмирали від порожнього столу. Порожнього поля. Порожніх комор. 

Голод убивав повільно, день за днем, знищуючи силу, голос, надію, а потім — саме життя. І все це було добре продуманим геноцидом. 

Але пам’ять — сильніша за смерть. 
Вона з нами, в наших бабусях, які нам розповідали про ті роки з тремтінням у голосі й промовляли «Все переживемо, тільки б не голод і війна». 

І вже сьогодні ми знаємо: те, що пережито тоді, робить нас сильнішими тепер.

Зараз наша країна потерпає від вогню воєнних злочинів. І тут ми бачимо той самий зловісний намір - знищити український народ. 

Тоді забирали хліб - сьогодні забирають життя ракетами і дронами, руйнуючи міста і доглянуті домівки. 

Сила українського роду з нами. 

Як стемніє, поставмо сьогодні  свічку на вікні. Це наша сльоза, яка не соромиться бути побаченою. Це пам’ять, яка об’єднує нас більше, ніж будь-що. 

Моя свічка сьогодні горітиме за всіх, хто впав тоді. Ми - їхні діти. Ми - їхнє продовження. Ми - доказ того, що зло не може знищити народ, в якому живе любов.

Вірю: світло побачать у Небі ті, хто помер від голоду. Хай вони знають: ми не забули. 

Пам’ятаємо.
Схиляємося.
Тримаємо світло за вас і за Україну.

З повагою - міський голова 
Микола ЮРЧИШИН 
#Хмільник_офіційно