#ГоловнеЛюдина

Коли ми говоримо про людей старшого покоління, важливо використовувати слова, які підтримують гідність людини та не містять вікових стереотипів.

Правильно говорити:

• люди старшого віку;

• люди третього віку (у європейському контексті);

• люди у віці 60+ / 75+ (за потреби й з урахуванням контексту). 

Неправильно вживати такі слова:

• старі люди;

• бабусі та дідусі (без родинного контексту);
• пенсіонери / люди пенсійного віку - коли йдеться саме про вік;

• люди похилого, поважного віку, люди у віці.

Чому це важливо? 

Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, яка себе так не ідентифікує, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. 

За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я:

• 60 - 75 років — старший вік;
• 75 - 90 років — старечий вік;
• 90+ років — довгожителі.

«Бабуся», «дідусь» вживаємо лише, коли треба вказати на родинні зв’язки.

Термін «пенсіонери» також бажано використовувати, залежно від контексту. Адже цей термін насамперед характеризує людей, що отримують пенсію безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад, дитині або іншій особі по втраті годувальника тощо.

Якщо нам все ж таки потрібно позначити різницю у віці того покоління, про яке ми говоримо чи пишемо, можна говорити «старше покоління», «люди старшого віку», «старші люди». Також сьогодні в українському законодавстві використовується такий термін, як «люди похилого віку», а от в Європі, наприклад, про людей, що вийшли на пенсію, кажуть «люди третього віку».

Вживати словосполучення «Люди у віці 60+ / 75+» може бути не завжди коректно, оскільки вказівка на вік може бути ейджизмом та стигматизувати людину, визначаючи не лише її вік, а нібито й інші її характеристики. Щодо вислову «літні люди» також точаться дискусії, оскільки воно асоціюється з порою року та нагадує вислови на кшталт «сонячні люди» чи «люди дощу».

Важливо пам’ятати, що вік у паспорті не завжди відображає справжній стан людини. Багато людей старшого віку не відчувають себе старими, вік не «похилив» їх і не обмежив, а отже називати їх «людьми похилого віку» недоречно.

Пам’ятаємо, паспортний вік ≠ життєвий дух.

Говорімо та пишімо так, щоб кожна людина відчувала себе цінною, почутою та прийнятою.

Старші люди заслуговують на повагу без застосування стереотипів і спрощень.