Шановна громадо! Із року в рік у серці хмільничан щораз утверджуються добрі традиції – 9 березня, у день народження Тараса Шевченка, все більшою громадою ми збираємося біля пам’ятника Кобзареві. Ми йдемо до одвічного і життєдайного Тарасового слова, що могутніми потоками впадає в неосяжний океан світової культури та коштовними перлами збагачує загальнолюдські цінності. У ці незабутні миті нас усіх об’єднують безсмертні сторінки життя і  творчості  Тараса Григоровича  Шевченка – геніального поета, талановитого художника і громадського діяча. Людини, ім’я  якої складає славу народу України, велич і національну гордість.  Людини незвичайної долі й незвичайного таланту, котра здобула світову славу, увібравши в себе відверту душу свого народу. 9 березня 1814 року і 10 березня 1861…  Між цими датами – 47 років Тарасового життя. Такого важкого і геніального, такого величного і миттєвого, як спалах яскравої зірки. Всього 47 років життя, з яких  24 роки він був кріпаком,  10 – невільником у засланнях та під наглядом жандармів і тільки 13 років – вільною людиною. Але ні арешти і жорстокі переслідування, ні заслання і солдатчина – ходні утиски не змогли зламати волю поета: «Караюсь, мучуся, але не каюсь!» – писав Шевченко. У непростий період сьогодення ми все більше усвідомлюємо вагомість Шевченкової постаті, скеровуємо наші щоденні справи до піднесених закликів поета, відчуваючи у них силу і снагу до перемоги - «Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!». Нехай повсякчас єднають усіх нас одвічні Кобзареві поетичні заповіти – пророчі і актуальні настанови, із якими нас не подолає ворог, не зламає біда, а буде «у своїй хаті своя правда і сила, і воля…». З повагою Міський голова                                                                                                                      Сергій РЕДЧИК