Цілеспрямований геноцид українського народу 1932-1933 років – то незагойна рана на тілі нашої землі, яка досі відлунює болем у серцях очевидців трагедії. Молоде покоління навіть уявити не може, наскільки важким було для їхніх предків ярмо відчаю та фізичного безсилля. Проте ми повинні перейнятися цією скорботою, зійти на розп’яття разом з ними – і тільки тоді зможемо достойно вшанувати їх пам’ять.

У ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 м.Хмільника відбувся виховний захід-реквієм «Розіп’ята душа на хресті всевишньої печалі», який провели учні 10 класу на чолі з класним керівником Гунствіною Оленою Анатоліївною. Із уст схвильованих юнаків та дівчат злітали жахливі слова «голод», «смерть», «людоїдство». Учасники заходу ознайомилися зі страшними фактами, цифрами, моторошними подробицями канібалізму. Враження від реальних історій доповнювали відповідні відеокадри. У присутніх затремтіли сльози на очах від молитви-плачу за окраєць хліба, яку виконував маленький хлопчик. Тремтливим акордом заходу стало вшанування загиблих запаленими свічками, що символізували єднання з усеукраїнською свічею скорботи. [caption id="attachment_15856" align="alignnone" width="800"] ????????????????[/caption] Тож у День памяті жертв Голодомору схилімо голови у молитві за наших предків, за багатостраждальну українську землю і з надією погляньмо у майбутнє, промовляючи слова Василя Симоненка «Народ мій є! Народ мій завжди буде!» Клімик Н.Р., бібліотекар ЗОШ І-ІІІ ст. №2 міста Хмільника