Друзі! Добрі й завзяті українці!

Ми зараз - немов би у великому мурашнику, де кожен і кожна велико робить те, що наближає до МИРУ, до спокою на нашій, рідній Землі!

І це зовсім не означає, що одні роблять щось більше, значиміше, а інші - були б зараз теж потрібні чи корисні в чомусь, але ...

Тема "людяності" - вона така... Тонка, делікатна, але дуже вагома!!

Її треба розкрити, донести, щоб всі ми збагнули, що кожен і кожна зараз на своєму місці (у тилу, у сховищі, за кордоном...) захищає свою країну!!! Наближає її до ПЕРЕМОГИ!!!

І ось, до прикладу, погляд чудової команди проєкту #psy_help_tsd

Знайдіть час. Прочитайте.

Триває війна, і різні люди поводяться по-різному. Хтось волонтерить із перших днів, хтось пішов у ЗСУ або ТРО. Хтось сидить вдома або у підвалі. Хтось виїхав на захід або за кордон.

Чи означає це, що одні люди роблять більше для країни, ніж інші?

Ні!

Якщо пригадати звичайне життя, то у ньому завжди є розподіл праці. Хтось будує, хтось перевозить, хтось навчає, лікує, прибирає, продає...і так далі.

Зараз війна, інші умови. Але розподіл праці також потрібен. Якщо всі-всі воюватимуть, хто буде усіх годувати, виховувати дітей, лікувати? Ніхто. І дуже швидко ми загинемо - якщо не від куль та ракет, то від голоду.

У кожного із нас своя роль. Своє місце. Місія.

Одні зі зброєю у руках захищають країну.

Другі - забезпечують перших усім необхідним.

Треті - зберігають наш генофонд, вивозячи дітей за кордон.

Четверті - допомагають третім.

П'яті - знайомлять Європу з Україною, а Україну з Європою. Переймають досвід.

Шості - надають психологічну та іншу підтримку усім, хто її потребує.

Сьомі - ті, хто ховається в підвалі - зберігають життя. Не лише своє власне, а й ЖИТТЯ в принципі. Тому що кожне життя - найвища цінність під час війни.

Тому, якщо ви хвилюєтеся, що нічого або мало робите для НАС, як для країни, озирніться навколо. Що ви можете робити там, де ви є?

Когось нагодувати, когось заспокоїти, комусь допомогти, поговорити, написати пост...

Усе важливо. І кожен із нас важливий.

Не потрібно порівнювати себе з іншими та звинувачувати себе. Потрібно робити те, що Ви реально можете. Для себе і для інших.

Разом ми переможемо!