• Пошук по сайту
  • Пошук по документах
back

Стара версія сайту

Як діяти під час надзвичайних ситуацій

eye

182

16.03.2022 11:27

RSS

Відокремлений структурний підрозділ Хмільницький районний відділ Державної установи «Вінницький обласний Центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» інформує як діяти під час надзвичайних ситуацій.

В умовах війни з РФ та бомбардування російською армією режимних об’єктів та об’єктів інфраструктури може трапитися хімічна аварія. Важливо розуміти алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.

Що робити у разі хімічної небезпеки

Хімічна аварія — це порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХНВ) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.

Важливо слідувати вказівкам місцевої влади та ДСНС. Тож одразу ж після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте офіційні повідомлення установ та виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.

Як зрозуміти, що ви потрапили під вплив небезпечних речовин?

Хімічні сполуки можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи. У людини може виникати утруднення дихання, кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях. При подразненні слизової оболонки очей серед симптомів почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

При отруєнні хлором у людини може спостерігатися різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.

При отруєнні аміаком серцебиття та пульс у людини прискорюються, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.

Як захиститися від впливу небезпечних речовин?

Якщо існує небезпека отруєння АХНВ, вам необхідно швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру).

У разі ураження аміаком спуститися на нижні поверхи будівлі, у разі ураження хлором — піднятися на верхні.

В приміщеннях:

  • провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;
  • вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;-
  • заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;
  • при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання - можна використати ватно-марлеву пов'язку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням (у разі ураження хлором):

  • при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;
  • не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;
  • не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;
  • намагатись знаходитись на підвищеннях;
  • слідкувати за напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

  • відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;
  • змінити верхній одяг;
  • прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;
  • виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

Перша медична допомога при хімічній небезпеці

При ураженні хлором:

Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.

Транспортувати постраждалого можна лише у лежачому положенні. У разі необхідності — зробити штучне дихання способом «рот в рот».

Основним засобом боротьби з хлором є вода.

При ураженні аміаком:

Постраждалого слід негайно винести на свіже повітря.

Транспортувати потерпілого необхідно у лежачому положенні. Забезпечити тепло та спокій, дати зволожений кисень.

Як діяти при оповіщенні про радіаційну аварію

Перебуваючи на вулиці, негайно захистіть органи дихання хусткою (шарфом). Прийшовши додому, помістіть верхній одяг та взуття у пластиковий пакет, прийміть душ. Закрийте вікна та двері. Увімкніть телевізор та радіоприймач для отримання додаткової інформації про аварію.

Загерметизуйте вентиляційні отвори, щілини на вікнах (дверях) і не підходьте до них без потреби. Зробіть запас води у герметичних ємностях. Відкриті продукти загорніть у поліетиленову плівку та помістіть у холодильник (шафу). Для захисту органів дихання використовуйте респіратор, ватно-марлеву пов'язку або підручні вироби з тканини, змочені водою для підвищення їх властивостей, що фільтрують.

Йодна профілактика у разі виникнення радіаційної аварії

Йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення в ЗМІ і полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду. Йодна профілактика застосовується до моменту впливу радіоізотопів йоду або протягом перших 6 годин після поглинання радіації щитоподібною залозою.

У надзвичайних ситуаціях, за відсутності таблетованої форми калій йодиду, як виняток (!), можуть бути використані інші препарати, що містять йод: спиртовий розчин йоду та розчин Люголя.

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіації. Прийом препарату одночасно з надходженням «хмари» залишається ефективним та через 6 годин після інгаляційного надходження приводить до 2-х кратного зниження дози.

Регламентом проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії встановлено такі вікові групи та дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):

-діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг,

-діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг,

-діти від 3 до 12 років – 62,5 мг,

-підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю – 125 мг. Рекомендовано споживати калій йодид після споживання їжі.

Важливо! Калій йодид приймається лише після офіційного оповіщення в ЗМІ про радіаційну аварію та необхідність проведення йодної профілактики. Дорослому населенню старше 40 років йодна профілактика не проводиться.

Можливе застосування для йодної профілактики розчин Люголя та спиртовий розчин йоду, однак це повинне розглядатися, як виняткова, а не рівноцінна заміна таблетованої форми калію йодиду.

Спиртовий розчин йоду 5% застосовується для дорослих і дітей старших 12 років по 1 мл (44 краплі) в 1/2 склянки молока або води.

Дітям від 2 до 5 років можливе застосування 2,5 % спиртового розчину з розрахунку 20-22 краплі однократно шляхом нанесення на шкіру тампоном у вигляді смуг на передпліччях і гомілкахта до 2 років 2,5% з розрахунку 10-11 крапель однократно.

Дітям від 5 років до 12 років спиртовий розчин йоду 5% по 20-22 краплі 1 раз або по 10-11 крапель 2 рази в один день на 1/2 склянки молока або води.

Розчин Люголя (водний розчин, містить 5% йоду та 10% йодиду калію). Застосовується для дорослих і дітей старших 12 років по 22 краплі, або 1 мл розчину в 1/2 склянки молока або води. Для дітей від 5 до 12 років по 10-11 крапель 1 раз або по 5-6 крапель 2 рази в день на 1/2 склянки молока або води. Іншим віковим групам не призначається.

Отже, йодна профілактика здійснюється одноразово (!) шляхом прийому йодовмісних препаратів. Звертаємо увагу, що нераціональне приймання препаратів йоду може призвести також до негативних наслідків. Примати лише у разі радіаційних аварій та одноразово і відповідно вищезазначених рекомендацій.

Як діяти на радіоактивній місцевості

Для попередження або ослаблення впливу на організм радіоактивних речовин дійте так:

  • виходьте з приміщення лише у разі потреби, використовуючи при цьому респіратор, плащ, гумові чоботи та рукавички;
  • на відкритій місцевості не роздягайтеся, не сідайте на землю і не куріть, виключіть купання у відкритих водоймах та збирання лісових ягід, грибів;
  • територію біля будинку періодично зволожуйте, а в приміщенні щодня проводите ретельне вологе прибирання із застосуванням миючих засобів;
  • перед входом до приміщення вимийте взуття, витрушіть та почистіть вологою щіткою верхній одяг;
  • воду вживайте лише з перевірених джерел;
  • ретельно мийте перед їжею руки і полощіть рот 0,5% розчином питної соди.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути променевої хвороби і негативного впливу на організм внаслідок впливу іонізуючого випромінення.

Відокремлений структурний підрозділ Хмільницький районний відділ Державної установи «Вінницький обласний Центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоровя України»

Назад до розділу